Віршована «Казка про Оха-чудодія» Лесі Українки похожа до української народної казки «Ох».
Складові частини
Українська народна казка «Ох»
«Казка про Оха-чудодія» Лесі Українки
Зачин
Колись-то давно, не з моєї пам'яті, мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був одним один син, та й той не такий як треба: таке ледащо той одинчик, що господи!...
В тридев'ятім славнім царстві,
де колись був цар Горох,
є тепер на господарстві
мудрий пан, вельможний Ох…
Кінцівка
Цар довго морщився, що за простого оддає свою дочку, а далі порадився цар, взяли їх поблагословили та подружили, таке весілля справили, що увесь мир скликали. І я там був, мед-вино пив, хоч в роті не було, а по бороді текло — тим вона в мене й побіліла!
Назва казки
Персонажі
Подія
«Казка про рибака та рибку»
Дід, золота рибка
Дід прийшов на берег моря з проханням від баби
«Казка про царя Салтана»
Гвідон та Лебедиця
Лебедиця і є тою прекрасною дівчиною, про яку розказували купці
«Казка про царя Салтана»
Гвідон, коршун-чародій, лебедиця-дівчина
Гвідон убиває злого чарівника у вигляді коршуна
«Казка про попа і наймита його Балду»
Балда, старий Біс
Пішов Балда сів край берега моря;
Там узявся він мотузку крутити
Та кінець її в морі мочити.
От вилазить з моря старий Біс
«Казка про царя Салтана»
Гвідон, купці
Гвідон показує прудку білку, що готує золоті горішки
Казка про мертву царівну та сімох богатирів
Царевич, царівна
Царевич знаходить царівну.
Віршована «Казка про Оха-чудодія» Лесі Українки похожа до української народної казки «Ох».
Складові частини
Українська народна казка «Ох»
«Казка про Оха-чудодія» Лесі Українки
Зачин
Колись-то давно, не з моєї пам'яті, мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був одним один син, та й той не такий як треба: таке ледащо той одинчик, що господи!...
В тридев'ятім славнім царстві,
де колись був цар Горох,
є тепер на господарстві
мудрий пан, вельможний Ох…
Кінцівка
Цар довго морщився, що за простого оддає свою дочку, а далі порадився цар, взяли їх поблагословили та подружили, таке весілля справили, що увесь мир скликали. І я там був, мед-вино пив, хоч в роті не було, а по бороді текло — тим вона в мене й побіліла!
Вже вам казка обридає?
Що ж! хто має кладенець»,
хай замки ті розрубає, —
буде казочці кінець.