З давніх-давен калина вважається символом дівочої краси. Яскравими кетягами цієї рослини українці прикрашали свої хати, дівчата вплітали їх у весільні вінки.
Калину засушували і використовували як лікарський засіб.
Верба в Україні шанована не менше, ніж калина. Росте вона понад ставками і річками, низько схиляє свої віти до води. Верба — це провісниця весни. Вона випускає свої пухнасті китички, як тільки сонечко зігріє землю і розтане лід на річках і озерах. У Вербну неділю перед Великоднем у церквах освячують тонкі пучечки гілочок верби і зберігають їх цілий рік. Освяченими гілочками верби злегка б'ють малечу, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, щастя й здоров’я дає».
Здавна вербу саджали на козацьких могилах, адже вона символізувала сум за загиблими оборонцями рідної землі.
Тарас Григорович Шевченко, перебуваючи у засланні, у пісках біля солоного озера Арал посадив вербові гілочки, які прийнялися, виросли і довго нагадували поетові рідну Україну.
Верба й калина — ще не вся Україна. Це символи нашої землі, вони бережуть нашу історію і культуру, нагадують, чиї ми діти, вчать нас любити свою Батьківщину.
Відповідь:перекладено собі на російську
Для чого я йду в школу?
Я йду в школу щоб отримувати знання
Які цінності в школі мені дорогі?
Чистота
Мої поради для повищення значимості школи
Нехай вчителі пояснюють краще якщо хтось не розуміє теми
Правила школи
Не бігати по класі
Не смітити
Не викрикували а піднімати руку
Не битися
Не ображати інших
Писати тільки синьою(фіолетовою)
В школі всі дотримуються правил . Ніхто не смішить і слухає вчителя. Я майже відмінниця. Математика люблю ,найбільше.
А ще малювання і технології. На перервах ми граємо в плутанку та інші ігри. Я люблю школу. Наш керівник психолог. Я люблю школу і своїх однокласників
Пояснення:
З давніх-давен калина вважається символом дівочої краси. Яскравими кетягами цієї рослини українці прикрашали свої хати, дівчата вплітали їх у весільні вінки.
Калину засушували і використовували як лікарський засіб.
Верба в Україні шанована не менше, ніж калина. Росте вона понад ставками і річками, низько схиляє свої віти до води. Верба — це провісниця весни. Вона випускає свої пухнасті китички, як тільки сонечко зігріє землю і розтане лід на річках і озерах. У Вербну неділю перед Великоднем у церквах освячують тонкі пучечки гілочок верби і зберігають їх цілий рік. Освяченими гілочками верби злегка б'ють малечу, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, щастя й здоров’я дає».
Здавна вербу саджали на козацьких могилах, адже вона символізувала сум за загиблими оборонцями рідної землі.
Тарас Григорович Шевченко, перебуваючи у засланні, у пісках біля солоного озера Арал посадив вербові гілочки, які прийнялися, виросли і довго нагадували поетові рідну Україну.
Верба й калина — ще не вся Україна. Це символи нашої землі, вони бережуть нашу історію і культуру, нагадують, чиї ми діти, вчать нас любити свою Батьківщину.