Звезды первой звездной величины примерно в 2,512 раза ярче звезд второй звездной величины, звезды второй величины – примерно в 2,512 раза ярче звезд третьей, и так далее. Звезды шестой звездной величины ровно в сто раз слабее светят, чем звезды первой звездной величины.
Шкала звездных величин продолжается в наши дни за границы, установленные Гиппархом. Звезды нулевой звездной величины в те же 2,512 раза ярче звезд первой, а звезды седьмой в 2,512 менее ярки, чем звезды шестой. Чем меньше звездная величина, тем ярче объект. Есть звезды даже отрицательной звездной величины. Звезды со звездной величиной большей, чем 6,5, обычному человеку невооруженным глазом не увидеть. Для их наблюдения нужны телескопы. Современные телескопы позволяют разглядеть звезды 30-й звездной величины. Перемножьте 24 раза число 2,5, чтобы узнать, во сколько раз они более зорки, чем глаз человека.
Звездную величину принято обозначать индексом m возле числа, вот пример: 2,56m. Сегодня мы знаем, что яркость звезды связана не только с размером звезды, но и с расстоянием до нее, а также ее цветом.
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною: ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.
Шкала звездных величин продолжается в наши дни за границы, установленные Гиппархом. Звезды нулевой звездной величины в те же 2,512 раза ярче звезд первой, а звезды седьмой в 2,512 менее ярки, чем звезды шестой. Чем меньше звездная величина, тем ярче объект. Есть звезды даже отрицательной звездной величины. Звезды со звездной величиной большей, чем 6,5, обычному человеку невооруженным глазом не увидеть. Для их наблюдения нужны телескопы. Современные телескопы позволяют разглядеть звезды 30-й звездной величины. Перемножьте 24 раза число 2,5, чтобы узнать, во сколько раз они более зорки, чем глаз человека.
Звездную величину принято обозначать индексом m возле числа, вот пример: 2,56m. Сегодня мы знаем, что яркость звезды связана не только с размером звезды, но и с расстоянием до нее, а также ее цветом.
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною:
ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.