Один конец пружины закреплен на оси стержня вращаться в горизонтальной плоскости. К другому концу пружины прикреплен шар, который может скользить по стержню без трения. Длина пружины 20 см, жесткость 40 Н/м. Какой будет длина пружины, если стержень вращается равномерно и делает 2 об/с? Масса цилиндра равна 50 г.
Разве что, разность температур была обозначена символами dT, а не ΔT, как было принято в учебнике. Но так проще было набирать
(При наборе в в формулах надо набирать большую греческую дельту \Delta.
Перебрал всё в треугольных дельтах)
Считаем, что 1 литр воды соответствует 1 кг, а кипяток имеет температуру 100° С.
Кипяток остыл на
При этом выделил количество теплоты
Эта теплота была затрачена на нагрев остальной части воды массой m₂=100-5=95 кг.
Выразим это количество теплоты через массу m₂ и её изменение температуры ΔT₂
Приравниваем правые части выражений (2) и (3) и выражаем изменение температуры той части воды, что была налита в ванну до кипятка
Значит начальная температура воды равна (Установившаяся минус найденная разность)
Фізика є основою техніки. Це свідчить про те, що різні технічні пристрої грунтуються на використанні явищ і законів природи, відкритих і вивчених у фізиці. Усі побутові прилади, без яких не може обійтися сучасна людина, створено завдяки вивченню багатьох фізичних явищ.
Усім відомо, що сонячне світло є природним біологічно найціннішим видом освітлення, до якого максимально пристосоване око людини. В умовах зростання цін на енергоресурси, а також підвищення вимог до якості освітлення дедалі актуальнішим стає питання зниження витрат на електроенергію і підвищення ефективності освітлювальних установок. Сьогодні створено компактні люмінесцентні лампи, які споживають електроенергії приблизно в 6-8 разів менше від ламп розжарювання при тій самій світловій віддачі. Вони мають більший термін використання (у 10 разів більший від терміну використання лампи розжарювання з вольфрамовою ниткою), менші затрати на обслуговування порівняно з лампами розжарювання.
Ускладнення сучасного промислового виробництва, зростання взаємозв’язків між окремими підприємствами вимагають автоматизації багатьох керуючих функцій. Це можна здійснити лише за до електронних автоматизованих систем управління, матеріальною основою яких є комп’ютерні технології.
Нині комп’ютери широко застосувуються в усіх сферах науки, техніки й виробництва. Вони відкрили великі можливості не тільки в царині управління виробничими процесами для побудови автоматизованих систем технологічної сфери, а й у адміністративній галузі. Комп’ютери застосовують у верстатах з програмним управлінням, за їх до керують транспортними засобами, наприклад електропоїздами, літаками, кораблями, здійснюють контроль за рухом в аеропортах та на аеродромах.
Сучасні технології дають змогу створювати як мініатюрні вироби, так і величезні конструкції. Наприклад, деталь, яка легко помістилася на кульбабі, Південний міст через Дніпро, побудований у Києві.
Майже в усіх галузях машинобудування застосовуються автоматизовані технологічні процеси. На транспорті звичним явищем є автоматичні залізничні сортувальні станції. Поїзди без машиніста сьогодні вже реальність. В авіації багато років використовуються автопілоти. Широко використовуються автоматизовані радіолокаційні й авіанавігаційні пристрої.
Учені-астрономи використовують потужні радіотелескопи. Найцікавішими з них є РТ-70 у центрі космічної телекомунікації і РТ-22 в Криму. Радіотелескоп РТ-70 – унікальний радіо-телескоп, один з найбільших у світі. Діаметр параболічного дзеркала дорівнює 70 м. РТ-22 розташований у селищі Кацивелі, на березі Чорного моря. Телескоп дає змогу гати Сонце, зорі, галактики в сантиметровому і міліметровому діапазонах довжин хвиль.
Сучасний прогрес космонавтики, радіоелектроніки, атомної енергетики, авіації, машинобудування тощо – результат досягнень у галузі виробництва штучних матеріалів: надтвердих, жароміцних, антикорозійних тощо; використання рідкісних металів та їх сплавів. Знання залежності хімічних і фізичних властивостей речовини від її фізичної структури дає можливість ученим передбачати майбутні властивості того чи іншого матеріалу і цілеспрямовано синтезувати матеріали із заздалегідь заданими механічними, магнітними, оптичними та іншими властивостями.
Важко переоцінити значення досягнень у виробництві напівпровідникових та інших матеріалів для сучасної радіоелектроніки.