Одним из самых информативных органов чувств человека является зрение. Зрение это не только глаза. Можно сказать, что человек видит мозгом, так как глаз только доставляет мозгу информацию, а а распознает и идентифицирует именно мозг. Глаз (рисунок во вложении) имеет очень сложное строение. Наши глаза чувствительны к узкому интервалу длин волн от 400 до 760 нм.
Свет, отраженный от предмета, преломляется в оптической системе глаза, попадает на сетчатку, и на сетчатке появляется действительное, уменьшенное и перевернутое изображения предмета. Свет раздражает нервные окончания глазного нерва и эти раздражения передаются в мозг, и у человека появляются зрительные ощущения: он видит предметы глаза при к видению, как на близком, так и на более далеком расстоянии называется аккомодацией. Это позволяет человеку отчетливо видеть как далекие, так и близкие предметы. Но это в идеале, а в реальности часто появляются отклонения от нормы - дефектами зрения. Изображение близко расположенных предметов расплывается – развивается дальнозоркость. Изображение предмета располагается за сетчаткой (в реальности, конечно на сетчатке, но размытое). Корректируется очками с собирающими линзами. Другой дефект зрения – близорукость, когда люди плохо видят удаленные предметы. При близорукости необходимо изображение предмета падает между хрусталиком и сетчаткой. Для коррекции применяются очки с рассеивающими линзами.
На кожен заряд, розміщений в електричному полі, діє сила, під дією якої він переміщується. При русі заряду електричне поле виконує певну роботу.
Роботу сил електричного поля можна розглядати як зміну потенціальної енергії, яку має кожне заряджене тіло, що перебуває в цьому електричному полі. Якщо позначити потенціальну енергію зарядженого тіла, що переміщується під дією електричних сил, у початковій і кінцевій точках траєкторії відповідно W1 і W2, то робота сил електричного поля визначатиметься за формулою
A = W1 - W2 = - (W2 - W1).
Різні пробні заряди у даній точці поля матимуть різні потенціальні енергії. Водночас відношення потенціальної енергії пробних зарядів до їх значень для даної точки поля є величиною сталою. Фізична величина, яка визначається відношенням потенціальної енергії пробного заряду, що знаходиться у даній точці електричного поля, до значення заряду, називається потенціалом.
Потенціал позначається літерою φ і записується у вигляді
Потенціал є скалярною величиною. Потенціали точок поля позитивно зарядженого тіла мають додатне значення, потенціали ж негативно зарядженого тіла мають від'ємне значення.
Одиницею потенціалу в Сl є 1 вольт (1В):
Потенціал характеризує електричне поле у даній його точці та є його енергетичною характеристикою.
Якщо позначити потенціали точок, в яких перебував пробний заряд до і після виконання роботи силами електричного поля з його переміщення.
відповідно φ, і φ 2 і врахувати, що W = φ q, то можна записати
А = W1 - W2 = q(φ1- φ 2)
Значення цієї роботи пропорційне значенню переміщуваного заряду і залежить від того, з якої в яку точку переміщується заряд.
Електростатичне поле — поле, створене нерухомими в незмінними в часі електричними зарядами (за відсутності електричних струмів). Електричне поле є особливим видом матерії, пов'язаної з електричними зарядами та передає дії зарядів один на одного.
Якщо в система заряджених тіл, то в кожній точці цього снує силове електричне поле. Його визначають силою, що діє на пробний точковий заряд, поміщений в це поле. Пробний заряд повинен бути мізерно малим, щоб не вплинути на характеристику електростатичного поля.
Електричне поле називають однорідним, якщо вектор його напруженості однаковий у всіх точках поля.
Основні характеристики електростатичного поля:
напруженість поля
електростатичний потенціал
Потенціал електричного поля — енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенціальної енергії заряду в полі, до величини цього заряду.
Одним из самых информативных органов чувств человека является зрение. Зрение это не только глаза. Можно сказать, что человек видит мозгом, так как глаз только доставляет мозгу информацию, а а распознает и идентифицирует именно мозг. Глаз (рисунок во вложении) имеет очень сложное строение. Наши глаза чувствительны к узкому интервалу длин волн от 400 до 760 нм.
Свет, отраженный от предмета, преломляется в оптической системе глаза, попадает на сетчатку, и на сетчатке появляется действительное, уменьшенное и перевернутое изображения предмета. Свет раздражает нервные окончания глазного нерва и эти раздражения передаются в мозг, и у человека появляются зрительные ощущения: он видит предметы глаза при к видению, как на близком, так и на более далеком расстоянии называется аккомодацией. Это позволяет человеку отчетливо видеть как далекие, так и близкие предметы. Но это в идеале, а в реальности часто появляются отклонения от нормы - дефектами зрения. Изображение близко расположенных предметов расплывается – развивается дальнозоркость. Изображение предмета располагается за сетчаткой (в реальности, конечно на сетчатке, но размытое). Корректируется очками с собирающими линзами. Другой дефект зрения – близорукость, когда люди плохо видят удаленные предметы. При близорукости необходимо изображение предмета падает между хрусталиком и сетчаткой. Для коррекции применяются очки с рассеивающими линзами.
На кожен заряд, розміщений в електричному полі, діє сила, під дією якої він переміщується. При русі заряду електричне поле виконує певну роботу.
Роботу сил електричного поля можна розглядати як зміну потенціальної енергії, яку має кожне заряджене тіло, що перебуває в цьому електричному полі. Якщо позначити потенціальну енергію зарядженого тіла, що переміщується під дією електричних сил, у початковій і кінцевій точках траєкторії відповідно W1 і W2, то робота сил електричного поля визначатиметься за формулою
A = W1 - W2 = - (W2 - W1).
Різні пробні заряди у даній точці поля матимуть різні потенціальні енергії. Водночас відношення потенціальної енергії пробних зарядів до їх значень для даної точки поля є величиною сталою. Фізична величина, яка визначається відношенням потенціальної енергії пробного заряду, що знаходиться у даній точці електричного поля, до значення заряду, називається потенціалом.
Потенціал позначається літерою φ і записується у вигляді
Потенціал є скалярною величиною. Потенціали точок поля позитивно зарядженого тіла мають додатне значення, потенціали ж негативно зарядженого тіла мають від'ємне значення.
Одиницею потенціалу в Сl є 1 вольт (1В):
Потенціал характеризує електричне поле у даній його точці та є його енергетичною характеристикою.
Якщо позначити потенціали точок, в яких перебував пробний заряд до і після виконання роботи силами електричного поля з його переміщення.
відповідно φ, і φ 2 і врахувати, що W = φ q, то можна записати
А = W1 - W2 = q(φ1- φ 2)
Значення цієї роботи пропорційне значенню переміщуваного заряду і залежить від того, з якої в яку точку переміщується заряд.
Електростатичне поле — поле, створене нерухомими в незмінними в часі електричними зарядами (за відсутності електричних струмів). Електричне поле є особливим видом матерії, пов'язаної з електричними зарядами та передає дії зарядів один на одного.
Якщо в система заряджених тіл, то в кожній точці цього снує силове електричне поле. Його визначають силою, що діє на пробний точковий заряд, поміщений в це поле. Пробний заряд повинен бути мізерно малим, щоб не вплинути на характеристику електростатичного поля.
Електричне поле називають однорідним, якщо вектор його напруженості однаковий у всіх точках поля.
Основні характеристики електростатичного поля:
напруженість поля
електростатичний потенціал
Потенціал електричного поля — енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенціальної енергії заряду в полі, до величини цього заряду.