климат атлантического океана определяется его огромной меридиональной протяженностью, характером атмосферной циркуляции и способностью водной поверхности значительно выравнивать годовой ход температуры. для океанического климата вообще характерны небольшие колебания температуры воздуха. в атлантическом океане на экваторе они менее 1 °с, в субтропических широтах 5 °с, а на 60° с. ш. и ю. ш. — 10 °с. только на северо-западе и крайнем юге океана, где наиболее сильно сказывается влияние прилегающих материков, годовые колебания превышают 25 °с. самый теплый месяц в северном полушарии — август, в южном — февраль, самый холодный — соответственно февраль и август. в самый холодный месяц температура воздуха понижается до + 25 °с на экваторе, + 20 °с на 20 °с с. ш. и ю. ш., 0°с на 60° с. ш. и до — 10 °с на 60° ю. ш., на крайнем северо-западе и юге океана средняя температура воздуха над океаном падает ниже — 25 °с. при этом наблюдается весьма заметное различие в температурных условиях между восточной и западной частями океана, вызванное распределением теплых и холодных вод и особенностями атмосферной циркуляции. между 30° с. ш. и 30° ю. ш. восточная часть океана холоднее западной.
ответ: біля джерел і в долинах річок, там, де близько до поверхні піднімаються
підземні води, розвивається багата рослинність — пальми, різні чагарники.
тут селяться люди. такі місця називають оазисаминайбільший
оазис у світі — долина нілу.
головна рослина оазисів — фінікова пальма. смачні й поживні плоди паль-ми споживають, із соку виготовляють напої, деревину використовують для бу-
дівництва, а листям дерев укривають дахи помешкань. з кожного дерева що-
річно збирають близько 100 кг плодів.
на африку припадає 40 % світового
виробництва фініків.
до життя в пустелях і напівпустелях
пристосувалися і тварини. так,
антилопи й газелі долають сотні кіло-
метрів у пошуках води. хижаки — гіє-
на, шакал, лисиця-фенек, гепард. оазис логу дістають з їжею. черепахи, ящірки та змії можуть довго витримувати без води, ховаючись у норах. у пустелях багато птахів: страуси, дрохви, жайворонки. небезпечні для людини укуси місцевих отруйних тварин — скорпіона та фаланги.
вічнозелені твердолисті ліси й чагарники лежать на півночі та північному заході материка, де формуються на коричневих ґрунтах. рослини добре пристосувалися до сухого літа: мають тверде листя й колючки, що випаровують мало вологи. тут ростуть африканські види дуба й бука, дика маслина, суничне дерево, карликові пальми. найцінніші породи дерев, як-от ліванський кедр, вирубано, а на їхньому місці ростуть чагарники.
про вертикальну поясність гір африки. у горах африки чітко простежується вертикальна поясність: з підняттям угору ліси змінюються саванами, які ще вище поступаються лукам. на вершинах гір, розташованих навіть на екваторі, лежать багаторічні сніги.
климат атлантического океана определяется его огромной меридиональной протяженностью, характером атмосферной циркуляции и способностью водной поверхности значительно выравнивать годовой ход температуры. для океанического климата вообще характерны небольшие колебания температуры воздуха. в атлантическом океане на экваторе они менее 1 °с, в субтропических широтах 5 °с, а на 60° с. ш. и ю. ш. — 10 °с. только на северо-западе и крайнем юге океана, где наиболее сильно сказывается влияние прилегающих материков, годовые колебания превышают 25 °с. самый теплый месяц в северном полушарии — август, в южном — февраль, самый холодный — соответственно февраль и август. в самый холодный месяц температура воздуха понижается до + 25 °с на экваторе, + 20 °с на 20 °с с. ш. и ю. ш., 0°с на 60° с. ш. и до — 10 °с на 60° ю. ш., на крайнем северо-западе и юге океана средняя температура воздуха над океаном падает ниже — 25 °с. при этом наблюдается весьма заметное различие в температурных условиях между восточной и западной частями океана, вызванное распределением теплых и холодных вод и особенностями атмосферной циркуляции. между 30° с. ш. и 30° ю. ш. восточная часть океана холоднее западной.
ответ: біля джерел і в долинах річок, там, де близько до поверхні піднімаються
підземні води, розвивається багата рослинність — пальми, різні чагарники.
тут селяться люди. такі місця називають оазисаминайбільший
оазис у світі — долина нілу.
головна рослина оазисів — фінікова пальма. смачні й поживні плоди паль-ми споживають, із соку виготовляють напої, деревину використовують для бу-
дівництва, а листям дерев укривають дахи помешкань. з кожного дерева що-
річно збирають близько 100 кг плодів.
на африку припадає 40 % світового
виробництва фініків.
до життя в пустелях і напівпустелях
пристосувалися і тварини. так,
антилопи й газелі долають сотні кіло-
метрів у пошуках води. хижаки — гіє-
на, шакал, лисиця-фенек, гепард. оазис логу дістають з їжею. черепахи, ящірки та змії можуть довго витримувати без води, ховаючись у норах. у пустелях багато птахів: страуси, дрохви, жайворонки. небезпечні для людини укуси місцевих отруйних тварин — скорпіона та фаланги.
вічнозелені твердолисті ліси й чагарники лежать на півночі та північному заході материка, де формуються на коричневих ґрунтах. рослини добре пристосувалися до сухого літа: мають тверде листя й колючки, що випаровують мало вологи. тут ростуть африканські види дуба й бука, дика маслина, суничне дерево, карликові пальми. найцінніші породи дерев, як-от ліванський кедр, вирубано, а на їхньому місці ростуть чагарники.
про вертикальну поясність гір африки. у горах африки чітко простежується вертикальна поясність: з підняттям угору ліси змінюються саванами, які ще вище поступаються лукам. на вершинах гір, розташованих навіть на екваторі, лежать багаторічні сніги.