1. Що дали завойовницькі війни багатим
римлянам?
2. Як війни відобразилися на житт римлян?
3. Які зміни відбулися в римському
суспільстві в ІІ – І ст. до н.е.?
Що таке плебс?
4. Чому аристократи загравали з плебсом?
5.Чому аристократи загравали з плебсом?
Капец, во много.Это некоторые из них
Но, несмотря на возросшее значение поместного дворянства и посадских людей, Боярская дума по-прежнему являлась важнейшим органом государства, разделявшим вместе с царем верховную власть. Заседания думы, как правило, проводились ежедневно в одной из палат царского дворца или в его государевой комнате. Одно из таких заседаний Боярской думы показано на картине художника А. П. Рябушкина.
Царь в нарядной одежде сидит на торне, украшенном драгоценными камнями. За царем стоит думный дьяк со свитком и стряпчий с шапкой и посохом царя. Вдоль стен на скамьях чинно восседают члены Боярской думы. Один из бояр стоя докладывает о вопросах, подлежащих обсуждению. Рядом с ним сидит боярин, голова которого утонула в стоячем воротнике, так называемом «козыре». «Козырь» являлся признаком особого положения его обладателя. Отсюда и пошло выражение «ходить козырем» т. е. важничать. Чем родовитее был боярин, тем он ближе садился к царю. Из-за места бояре часто ссорились. Побежденный в местническом споре обычно «выдавался головой» победителю: должен был в сопровождении чиновника Разрядного приказа отправиться домой к выигравшему спор, извиняться перед ним, даже стоять на коленях
Відповідь:
У період спаду першої російської революції 1905–1907 pp. працювали І і II Державні думи. І Державна дума працювала в Петербурзі протягом 27 квітня – 8 липня 1906 р. Ліві партії вибори в Думу бойкотували. Перемогу здобули кадети. У виборах брали участь Українська радикально-демократична партія, Українська народна партія. Серед 102 депутатів від дев'яти українських губерній налічувалось 24 поміщики, 42 селянина, 26 представників міської інтелігенції, 8 робітників, 1 священик. За партійною ознакою 38 депутатів були кадетами і співчуваючими цій партії, 28 – трудовиками. Трудова партія становила не політичну партію, а парламентську фракцію, яка об'єднувала, в основному, безпартійних селянських членів Думи.
Українська думська громада (тобто фракція Державної думи, що складалася з національно свідомих депутатів від губерній України) у складі 45 осіб сформувалася майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч із Чернігівщини І. Шраг.
Громада вимагала надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах. Щодо головного питання революції – аграрного – у громаді не існувало єдиної думки. Кадетські депутати відстоювали передачу частини поміщицьких земель селянам за викуп, а селянські підтримували трудовиків – конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган – журнал "Украинский вестник", у якому співробітничали М. Грушевський, І. Франко, М. Туган-Барановський. І Дума була розпущена трохи більше, як через 2 місяці від початку її роботи.
На початку 1907 р. царизм дозволив вибори до II Державної думи. Вибори в II Думу не бойкотувалися, а тому її склад значно "полівішав": із 518 депутатів 65 були соціал-демократами (у І Думі – 18), 157 – трудовиками (разом із есерами) порівняно з 94 у І Думі. Серед 102 депутатів від українських губерній налічувалося 40 трудовиків, 34 представники правих партій, по 11 кадетів і соціал-демократів (у тому числі шість членів "Спілки", три меншовики, один більшовик, 1 представник УСДРП). За соціальним станом українські губернії були представлені: 16 – поміщики, 4 – священики, 17 – інтелігенти, 59 – селяни і 6 – робітники. Знову, як і в І Думі, тон задавали селянські депутати. II Дума розпочала роботу 20 лютого 1907 р. і працювала до 3 червня 1907 р.
Пояснення: