11-12 дайте відповіді на запитання до дже-
рела.
з доповіді начальника ііі відділення імпера-
торської канцелярії графа 0. орлова: «набув
між друзями своїми славу знаменитого мало-
російського письменника, а тому вірші його
ще шкідливіші й небезпечніші. з улюбленими
віршами в малоросії могли виникати і згодом
укорінятися думки про уявне раювання часів гетьманщини, про щастя повернути ці часи і про
можливість існування україни як окремої держави».
a про якого історичного діяча йдеться у фрагменті джерела?
б за що цей діяч зазнав переслідувань з боку влади? ​

Неандертальці займалися збиранням і полюванням. Жили в невеликих родових общинах, що складалися з двох-чотирьох родин, у яких існував чіткий розділ роботи за віковою й статевою ознаками. Надобщинних утворень не існувало і контакти одних общин з іншими могли відбуватися тільки для пошуку статевих партнерів. Неандертальці турбувалися про хворих і скалічених, принаймні по кілька років, якщо мали вдосталь їжі[3].

Вони, хоча невідомо чи всі, ховали своїх померлих. Знахідки у місцях життя неандертальців відокремлених і добре збережених черепів дають підстави вважати, що поховання було двоетапним: спочатку померлого ховали, а коли труп розкладався, діставали з могили череп. Деякі з неандертальців практикували канібалізм, що могло відбуватися як через голод, так і в ході обрядів. Хоча існують знахідки насічок на неандертальських знаряддях і покривання померлих вохрою, лишається під питанням, чи може це свідчити про наявність релігії, чи їх призначення було чисто утилітарним. Так, вохрою вони могли покривати себе за життя з гігієнічною метою[3].

Вважається, що у часи співіснування з кроманьйонцями, неандертальці перейняли від них виготовлення складніших знарядь, прикрас, використання символів. Контакти з людьми нового типу дали поштовх до розвитку власного мистецтва, зокрема прикрас. Однак неандертальці більше наслідували зразки їхньої культури, а не створювали нові, що стало однією з підстав їх витіснення людьми сучасного типу[6].

Водночас знайдені наскельні малюнки датовані 65-74 тис. років тому і вироби з черепашок 115—120 тис. років тому — це свідчить про наявність у неандертальців початків власного мистецтва. Живопис і артефакти знайдені у печерах Ла Пасьєга, Мальтравьєсо і Ардалес на північному сході, заході і півдні Іспанії.[7]

Неандертальці вміли використовувати саморобні інструменти та зброю, але, мабуть, у них не було метальної зброї - здобич вбивали ударом коротких списів, про що свідчать сліди розвинених м'язів на кістках правої руки. Це дивно, бо існує думка, що предки неандертальців гейдельберзькі люди (Homo heidelbergensis) (за сотні тисяч років до епохи неандертальців) використовували метальні списи знайдені поблизу м. Шенінген (нім. Schöningen).

На березі Луари в містечку Ля Рош-Котар (фр. La Roche-Cotard) був знайдений камінь приблизно 10 см заввишки, що має деяку схожість із людським обличчям. Це - шматок кременю з природним отвором, в який хтось забив плоский уламок кістки, закріплений, до того ж, кам'яним "клинцем". Створений предмет віддалено нагадує морду якоїсь тварини (можливо нагадує тільки нам – потомкам кроманьйонців). Камінь датований 35 тис. років тому. Це є свідченням, що у неандертальців було уявлення про мистецтво. Втім, аналогічних «личин» на інших стоянках поки не виявлено, що не дозволяє зробити однозначний висновок про існування подібного мистецтва

З неандертальцями пов'язані паралельні подряпини на кістках (Арсі-сюр-Кюр фр. Arcy-sur-Cure, Молодова), ямки на кам'яній плиті (Ля Феррассі фр. La Ferrassie). Іноді знаходять прикраси у вигляді просвердлених зубів тварин, що датуються близько 30-34 тис. років тому. Зразками справжніх малюнків є зображення тварини, видряпане на кістці зубра з стоянки Пронятин (поблизу Тернополя) з датуванням близько 30-40 тис. років тому, і не дуже чітка фігура оленя або лося на лопатці

Перший похідредагувати перший азовський похід розпочався  весною  1695  року. під азов виступила московська армія (31 000 осіб, 170гармат) на чолі з  генералами  антоном головіним,  францем лефортом  і  патріком гордоном. одночасно з наступом на азов українська армія (120 000 осіб) на чолі з  гетьманом  іваном мазепою  і невеликий московітський загін під командуванням  бориса шереметєва  захопили у  липні  1695 року османсько-татарські фортеці  кизикермен,  тавань  та інші. підійшовши до  гирла  дону, московські війська  5 липня  1695 року почалиоблогу  азова. невдалі  штурми  фортеці  5 серпня  і  25 вересня  призвели до великих втрат і примусили московітську армію в листопаді 1695 року відступити. другий похідредагувати наприкінці 1695 року розпочалась підготовка другого азовського походу. на верфях у  преображенську  іворонежі  було збудовано близько 30 військових кораблів. у квітні 1696 року московські війська (75 тисяч чоловік) під командуванням  о. шеіна  вирушили на кораблях і суходолом до азова. для нової війни з османами запорозькі майстри у брянську виготовили 42 великі бойові чайки (скампавеї). разом із запорозькими чайками вони склали значну військову силу, яку кошовий отаман іван гусак під керівництвом полковника якима чалого „для воїнського промислу над кримом і для оборони завойованих у османів городків” відправив для підкріплення запорозьких гарнізонів в кизи-кермен і тавані. туди ж з козаками попливло і 2 500 московітських солдатів. наприкінці квітня з  україни  виступив український козацький корпус (15 тисяч чоловік) на чолі зчернігівським  полковником  яковом лизогубом. друга частина московських військ і українська армія (70 тисяч чоловік) діяли в пониззі дніпра. в травні  1696  року азов був з суші і блокований московським флотом під командуванням ф. лефорта. після запеклого штурму фортеці 17-19 (27-29 липня) українськими полкамигарнізон  фортеці капітулював.[джерело? ] вирішальну роль у облозі та здобутті азова відіграли українські  козаки.[джерело? ]  похід козацького флоту на чолі з яковом морозом відвернув на себе значні сили османського флоту і кримського хана. це значно полегшило штурм азова.