Великим и радостным днем для русского народа было 21 февраля 1613 года: в этот день кончилось на Руси "безгосударное" время! Три года длилось оно; три года лучшие русские люди изо всех сил выбивались, чтобы избавиться от врагов церковь, народ, родную землю от поругания, от окончательного распадения и разорения. Все шло врозь; всюду была шатость; одной сильной власти, которая все скрепляла бы, давала бы всему силу и определенный ход, не было. Казалось, все изверились в родной земли... Уж лучшие русские люди готовились скрепя сердце на осиротелый московский престол посадить польского королевича; требовали только, чтоб он принял православие и чтоб исконной православной вере никакой порухи не было. За этим дело и стало... Не о православии, конечно, думал польский король – он хотел сам вместо сына прибрать к рукам Москву; но в это время нижегородское ополчение с Мининым и Пожарским во главе совершило свое великое дело – выбило поляков из Москвы. И здесь, в этом сердце Русской земли, 21 февраля 1613 года, когда бояре вышли на Красную площадь, чтобы с Лобного места спросить всех выборных и народ, наполнявший площадь, кого хотят они на царство, раздался единогласный крик:
– Михаил Федорович Романов будет царь-государь Московскому государству и всей Русской державе!
Греція розташована на Балканському півострові, у східній частині Середземного моря. З давніх часів місцеве населення називало свою батьківщину Елладою. Із заходу її омиває Іонічне море, а зі сходу – Егейське. З півночі Еллада обмежена хребтами Балканських гір. Найвищими горами Греції є Олімп (висота 2 917 м) та Парнас (2 450 м).
Грецію поділяють на континентальну й острівну. Континентальна складається з трьох частин: Північна (Ахейя), Середня (Аттика) та Південна (Пелопоннес). Ахейя й Аттика з'єднані між собою Фермопільським проходом, а Аттика і Пелопоннес – вузьким Коринфським перешийком. Острівна Греція налічує кілька тисяч великих і маленьких островів. Найбільшими з них є Крит, Евбея, Родос, Саламін.
Літо в Греції жарке та посушливе, а зима порівняно прохолодна, хоча й без снігу. Опади бувають в основному восени та взимку. Навесні та влітку дощі бувають украй рідко. Великих річок немає.
Це гориста країна з гірськими луками, хребтами, долинами, у якій небагато земель, придатних для землеробства. Тільки на півночі та півдні, а також у гірських долинах є порівняно великі ділянки родючих земель. На схилах гір здавна вирощували виноград, ячмінь і фрукти, у південних долинах країни дозрівали апельсини й оливки.
Гори Еллади багаті на дорогоцінні, кольорові метали та залізо, славляться також покладами будівельного каменю, мармуру, високоякісної глини.
Великим и радостным днем для русского народа было 21 февраля 1613 года: в этот день кончилось на Руси "безгосударное" время! Три года длилось оно; три года лучшие русские люди изо всех сил выбивались, чтобы избавиться от врагов церковь, народ, родную землю от поругания, от окончательного распадения и разорения. Все шло врозь; всюду была шатость; одной сильной власти, которая все скрепляла бы, давала бы всему силу и определенный ход, не было. Казалось, все изверились в родной земли... Уж лучшие русские люди готовились скрепя сердце на осиротелый московский престол посадить польского королевича; требовали только, чтоб он принял православие и чтоб исконной православной вере никакой порухи не было. За этим дело и стало... Не о православии, конечно, думал польский король – он хотел сам вместо сына прибрать к рукам Москву; но в это время нижегородское ополчение с Мининым и Пожарским во главе совершило свое великое дело – выбило поляков из Москвы. И здесь, в этом сердце Русской земли, 21 февраля 1613 года, когда бояре вышли на Красную площадь, чтобы с Лобного места спросить всех выборных и народ, наполнявший площадь, кого хотят они на царство, раздался единогласный крик:
– Михаил Федорович Романов будет царь-государь Московскому государству и всей Русской державе!
Греція розташована на Балканському півострові, у східній частині Середземного моря. З давніх часів місцеве населення називало свою батьківщину Елладою. Із заходу її омиває Іонічне море, а зі сходу – Егейське. З півночі Еллада обмежена хребтами Балканських гір. Найвищими горами Греції є Олімп (висота 2 917 м) та Парнас (2 450 м).
Грецію поділяють на континентальну й острівну. Континентальна складається з трьох частин: Північна (Ахейя), Середня (Аттика) та Південна (Пелопоннес). Ахейя й Аттика з'єднані між собою Фермопільським проходом, а Аттика і Пелопоннес – вузьким Коринфським перешийком. Острівна Греція налічує кілька тисяч великих і маленьких островів. Найбільшими з них є Крит, Евбея, Родос, Саламін.
Літо в Греції жарке та посушливе, а зима порівняно прохолодна, хоча й без снігу. Опади бувають в основному восени та взимку. Навесні та влітку дощі бувають украй рідко. Великих річок немає.
Це гориста країна з гірськими луками, хребтами, долинами, у якій небагато земель, придатних для землеробства. Тільки на півночі та півдні, а також у гірських долинах є порівняно великі ділянки родючих земель. На схилах гір здавна вирощували виноград, ячмінь і фрукти, у південних долинах країни дозрівали апельсини й оливки.
Гори Еллади багаті на дорогоцінні, кольорові метали та залізо, славляться також покладами будівельного каменю, мармуру, високоякісної глини.