4. Заполните пропуски в предложениях
(заполните пропуски в предложениях, используя предложенные ниже слова)
Почти одновременно с
нашествием на древнерусские
двинулись новые завоеватели. Земли
так на западе называли
территории – привлекли внима-
церкви, которая объявила
поход против
Рыцарские
сначала орден
называемый также
тем и примкнувший к нему
- стремились захватить русские земли.
(меченосцев, монгольским, ордена, язычников, прибалтийские, Ливонии, Тевтон-
ский, княжества, крестовый, Ливонским, католической)
Відповідь:
Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат
У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.
Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.
«Современники русских правителей»
1. Владимир Красное Солнышко (князь) - современники: Болеслав I Храбрый (Польша) и Василий II Болгаробойца (Византийская Империя).
2. Иван I Калита (князь) - современники: Узбек Хан (Золотая Орда) и Гедемин (Великое Литовское Княжество).
3. Василий III (князь) - современники: Генрих VIII Тюдор (Англия) и Селим I (Османская Империя).
4. Иван III Великий (князь) - современники: Мехмед II и Мурад II (Султаны Османской Империи) и Менгли I Герай (Крымское Ханство).
5. Иван IV Грозный (царь) - современники: Елизавета I (Англия) и Ермак (казачий атаман, завоеватель Сибири).
6. Борис Годунов (князь, боярин) - современники: Лжедмитрий I (Самозванец, выдававший себя за царевича Дмитрия) и Сигизмунд III (Польша).
7. Михаил Романов (царь) - современники: Ахмед I (Османская Империя) и Густав II Адольф (Шведское Королевство).
8. Алексей Михайлович (царь) - современники: Ян II Казимир (Речь Посполитая) и Богдан Хмельницкий (гетман Запорожского войска).
9. Петр I (царь, император) - современники: Карл XII (Шведское Королевство), Ахмед II (Османская Империя), Фредерик IV (Дания) и Август II (Польша).
10. Екатерина II (император) - современники: Людовик XVI (Королевство Франция), Джордж Вашингтон (США), Тадеуш Костюшко (США и Речь Посполитая) и Фридрих II (Пруссия).
11. Павел I (император) - современники: Фердинанд IV (Королевство обеих Сицилий) и Франц II (Священная Римская Империя).
12. Александр I (император) - современники: Наполеон I Бонапарт (Франция) и Вильгельм III (Пруссия).
13. Александр II (император) - современники: Абдул-Азиз l (Османская Империя) и Кристиан IX (Дания).
14. Николай II (император) - современники: Вильгельм II (Германская Империя), Франц-Иосиф (Австро-Венгрия), Георг V (Великобритания), Раймон Пуанкаре (Франция), Константин I (Греция), Хокон VII (Норвегия) и Альфонсо XIII (Испания), также можно отнести Ленина, Сталина, Троцкого, Бухарина, Каменева и др.