7. Что из названного было характерно в середине XIX века для
латиноамериканских государств, получивших независимость?

1) борьба за отмену рабства
2) утверждение монархического строя
3) уравнение в правах всех групп населения
4) уничтожение крупных земельных владений–латифундий​

1  А

2 Б  

3 В

4 Г

Гай Юлій Цезар видатний полководець, який уславився завоюванням Галлії, Британії, Сирії, Єгипту, був призначений сенатом довічним диктатором Риму, загинув від рук змовників

Октавіан Август перший Римський імператор, встановив форму правління, яка отримала назву «принципат»

Нерон  «імператор-поет», який відомий масовими винищеннями своїх противників; його звинувачували у підпалі Риму, пожежа в якому мала надихнути на творчість  

Константин  відновив одноосібну владу імператора, переніс столицю імперії у місто Візантій, яке було перейменовано на його честь, сприяв утвердженню християнства як державної релігії

Діоклетіаном  установив у Римській імперії нову форму правління, яка отримала назву «домінат», розділив державу між тетрархами, започаткував низку реформ

 Боярин Романов Федор Никитич, отец царя Михаила Федоровича, в 1600 году, во времена правления Бориса Годунова, был пострижен в монахи с именем Филарета и сослан в Антониев Сийский монастырь. В 1608 году Лжедмитрий II провозгласил Филарета патриархом Всея Руси. В 1610 году патриарх возглавил "Великое посольство" к польскому королю Сигизмунду III и был задержан в польском плену. В 1619 году, после Деулинского перемирия с Польшей, Филарет вернулся в Россию и с этого времени до своей кончины в 1633 году был фактическим правителем Русского государства.