8 класс. "Пётр Великий" 1. Когда Петру Алексеевичу было два года, у изголовья его кроватки по ночам всегда находилась его любимая игрушка. Назовите игрушку.

2. В своем завещании патриарх Иоаким убеждал юного Петра Первого избегать двух греховных вещей. Каких? Выполнил ли завещание Петр Алексеевич?

3. Кто из современников Петра сказал следующую фразу: " Царь-государь! Народ говорит: с одной стороны море, с другой – горе, с третьей – мох, а с четвертой – ох!" О чём эта фраза?

4. Расставьте цитаты, касаемые военных кампаний Петра Великого, в хронологическом порядке: А) «добрый почин русского флота» Б) «Крепок оказался этот Орех, но мы его, слава Богу, разгрызли…» В) «Воины! Вот пришел час, который решит судьбу Отечества. И так не должны вы помышлять, что сражаетесь за Петра, но за государство, Петру врученное, за род свой, за отечество, за православную нашу веру и церковь…» (ответы запишите в виде порядка букв)

5. Юного Петра называли «автодидактом». Что означает это слово? Подходило ли данное определение Петру Первому?

6. Кто из окружения Петра в 1714 году стал первым русским членом Лондонского Научного Королевского Общества, главой которого в тот момент был Исаак Ньютон? .

7. После Полтавы Петр I направил в Москву следующее повеление: “По получении сего сделайте тотчас монету серебряную весом в десять фунтов, а на ней велите вырезать Иуду, на осине повесившегося, и внизу тридесят Серебренников, лежащих, и при них мешочек, а назади надпись против сего: “Треклят сын погибельный Иуда, еже за сребролюбие давится” И к той монете, сделав цепь в два фунта, пришлите к нам на нарочной почте немедленно”. Кому предназначалась награда?

8. Этим почетным титулом Петр I Сергея Бухвостова.

9. Петр I учредил награду, девизом которой стали слова "За любовь и Отечество". Как называлась данная награда, в честь какого события она была учреждена?

10. К осени 1708 г. шведская армия, вторгшаяся в Россию, оказалась в трудном положении: она несла потери в боях с войсками противника и от действий партизан, страдала от простуд и массовых заболеваний. Шведы лечились от простуды водкой, от цинги – чесноком, но это мало “У нас три доктора – иронизировали они над собой – водка, чеснок и …”

Правління Олега в Києві (882-912)

У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.

У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.

Князь Ігор (912-945)

Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.

За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.

У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.

У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.

Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.

Объяснение:

Фла́вий Пётр Савва́тий Юстиниа́н (лат. Flavius Petrus Sabbatius Iustinianus, греч. Φλάβιος Πέτρος Σαββάτιος Ιουστινιανός), более известный как Юстиниа́н I (греч. Ιουστινιανός Α') или Юстиниан Великий (греч. Μέγας Ιουστινιανός; 483, Тавресий, Верхняя Македония — 14 ноября 565, Константинополь) — византийский император с 1 августа 527 вплоть до своей смерти в 565 году. Сам Юстиниан в указах называл себя Цезарем Флавием Юстинианом Аламанским, Готским, Франкским, Германским, Антским, Аланским, Вандальским, Африканским, так как при нём были присоединены многие земли Западной Римской империи, в частности, упразднены королевство вандалов и аланов в Африке, королевство остготов в Италии, присоединена часть земель королевства вестготов в Испании, а вестготы, франки, алеманны, анты признали себя вассалами императора.