9. расположите события в хронологической последовательности: а) битва при ватерлоо б) ссылка наполеона i на остров эльба в) начало венского конгресса г) бородинское сражение д) начало нашествия наполеона i на россию e) «битва народов» под лейпцигом
Войско восставших достигло берегов реки Села возле Апулии, здесь они встретились с войском Красса. Две армии начали битву. Принято считать, что примерная дата битвы при Апулии – весна 71 года до н. э.
В битве при Апулии восставшие рабы полд предводительством Спартака были наголову разбиты римлянами, сам Спартак пал в бою.
Рис. 3. Спартак в бою.
Основными причинами поражения стали:
разобщённость в стане восставших;
отсутствие ясных целей у руководителей восстания;
неоднородная составляющая состава войск повстанцев;
несогласованность тактических действий спартаковской армии.
Итоги восстания
Восстание рабов под руководством Спартака затронуло все слои населения Италии. Итогами восстания стали:
население Италии потеряло почти 150 тысяч человек;
практически все крупные города были разрушены, а поля сожжены или вытоптаны;
испуганные рабовладельцы перестали покупать рабов на рынках;
землевладельцы стали сдавать участки в аренду.
После подавления восстания рабовладельцы были вынуждены пойти на ряд уступок:
раб имеет право на жизнь;
раб имеет право на своё имущество;
содержание рабов улучшилось.
Значение восстания рабов под предводительством Спартака состоит ещё и в том, что восстание привело к полному изменению аппарата управления государством, приведя к власти триумвират консулов
«Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» — історичний роман невідомого автора, створення якого датують епохою династії Південна Сун (1127–1279). Китайська класична історіографія традиційно відносила жанр пінхуа до так званого фольклорного, «народного» історичного роману, проте докладний аналіз «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» переконливо засвідчує, що його автор мав доступ і широко використовував не лише матеріали типово фольклорного походження, а й офіційні документи архівного та поточно-бюрократичного характеру, а отже, належав до науково-чиновницької страти традиційного китайського суспільства.
І хоча точне ім'я цього автора (або кількох авторів) нам невідоме, проте це не дає підстав вважати «Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» зразком фольклорної творчості, оскільки за своїми текстовими характеристиками воно є типовим авторським літературним твором на історичну тематику, під час створення якого широко використовувалися автентичні документальні матеріали.
Слава введення «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» у науковий обіг належить китайському колекціонерові Цао Юаньчжуну, який у 1901 р. зовсім несподівано знайшов ксилограф цього загубленого й забутого в минулому істориками твору в й книжковій крамниці міста Ханчжоу.[1]
Войско восставших достигло берегов реки Села возле Апулии, здесь они встретились с войском Красса. Две армии начали битву. Принято считать, что примерная дата битвы при Апулии – весна 71 года до н. э.
В битве при Апулии восставшие рабы полд предводительством Спартака были наголову разбиты римлянами, сам Спартак пал в бою.
Рис. 3. Спартак в бою.
Основными причинами поражения стали:
разобщённость в стане восставших;
отсутствие ясных целей у руководителей восстания;
неоднородная составляющая состава войск повстанцев;
несогласованность тактических действий спартаковской армии.
Итоги восстания
Восстание рабов под руководством Спартака затронуло все слои населения Италии. Итогами восстания стали:
население Италии потеряло почти 150 тысяч человек;
практически все крупные города были разрушены, а поля сожжены или вытоптаны;
испуганные рабовладельцы перестали покупать рабов на рынках;
землевладельцы стали сдавать участки в аренду.
После подавления восстания рабовладельцы были вынуждены пойти на ряд уступок:
раб имеет право на жизнь;
раб имеет право на своё имущество;
содержание рабов улучшилось.
Значение восстания рабов под предводительством Спартака состоит ещё и в том, что восстание привело к полному изменению аппарата управления государством, приведя к власти триумвират консулов
Объяснение:
«Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» — історичний роман невідомого автора, створення якого датують епохою династії Південна Сун (1127–1279). Китайська класична історіографія традиційно відносила жанр пінхуа до так званого фольклорного, «народного» історичного роману, проте докладний аналіз «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» переконливо засвідчує, що його автор мав доступ і широко використовував не лише матеріали типово фольклорного походження, а й офіційні документи архівного та поточно-бюрократичного характеру, а отже, належав до науково-чиновницької страти традиційного китайського суспільства.
І хоча точне ім'я цього автора (або кількох авторів) нам невідоме, проте це не дає підстав вважати «Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» зразком фольклорної творчості, оскільки за своїми текстовими характеристиками воно є типовим авторським літературним твором на історичну тематику, під час створення якого широко використовувалися автентичні документальні матеріали.
Слава введення «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» у науковий обіг належить китайському колекціонерові Цао Юаньчжуну, який у 1901 р. зовсім несподівано знайшов ксилограф цього загубленого й забутого в минулому істориками твору в й книжковій крамниці міста Ханчжоу.[1]
Объяснение: