В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
skybeast
skybeast
14.12.2020 08:39 •  История

Чем деятельность князя ярослава мудрого отличалась от деятельности других князей? какие изменения в государством произошли при ярославе мудром?

Показать ответ
Ответ:
Агентс
Агентс
30.11.2021 07:06

Коперник Николай (1473—1543), польский астроном, создатель гелиоцентрической системы Вселенной.

Родился 19 февраля 1473 г. в городе Торунь на севере Польши.

Получивший разностороннее образование в Польше и Италии, Коперник стал одним из самых ярких представителей польской научной и общественной мысли позднего Средневековья. Он занимался математикой, медициной, инженерным делом, поэзией и переводами.

Для экономической мысли были важны идеи Коперника о необходимости «исправления» монет, установления единых правил чеканки для борьбы против обесценивания.

Но наиболее известным вкладом учёного в науку стала разработка новой картины мира. Наблюдения за движением небесных тел привели Коперника к выводу о неверности учения, утверждающего, что Земля неподвижна, а вокруг неё обращаются Солнце, Луна и звёзды. На смену геоцентрической (землецентрической) схеме мироздания он выдвинул гелиоцентрическую (солнцецентрическую), согласно которой небесные тела, включая Землю, обращаются вокруг Солнца.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Настяданеона
Настяданеона
13.08.2020 02:38

За часів Хрущова М.С. було розпочато не одну реформу освітнього простору. У потугах до змін зачіпалися різні сфери життя дитсадків, шкіл та вищих і середніх навчальних закладів країни. Проте, з усіх реформ найбільш вагомою була політехнізація навчання. Тому її вважають основоположною освітньою реформою тієї доби, яка знайшла своє відображення у Законі про освіту 1959 року.  

З метою наблизити навчання до виробництва 1958 року розпочато реформу середньої школи. Термін навчання збільшився з 10 до 11 років. Починаючи з 9-го класу, учні два дні на тиждень мали опановувати виробничі спеціальності безпосередньо на фабриках, заводах, у радгоспах. Реформу проводили нашвидкуруч, без глибокого вивчення справи, без достатнього фінансування.

Окреме місце у переліку освітніх реформ мало питання «мовної реформи» часів Хрущова. Процес «українізації»  пройшов декілька періодів: початковий січень — червень 1953 р.; основний 1953—1957 рр.; період вересень 1957—1964 рр..

Під час першого періоду розвитку проблеми (січень — червень 1953 р.) мали місце:

• зниження мовної грамотності як студентів, так і співробітників  не стільки як результат русифікаторської політики, скільки як складова загальної неграмотності.

• вживання суржику та переходу на мову співбесідника.

• політика подвійних стандартів із боку центральної влади, яка одночасно визнавала засміченість української мови та просувала сталінські ідеї схрещення мов і культур.

• Освітяни ставали активними пропагандистами значущості російської мови у лекційних курсах, пропагандистській роботі та у публікаціях у пресі.

• у вищій школі траплялись періодичні спалахи занепокоєння статусом української мови у школах республіки.

• якщо якась «боротьба» за мову і була, то вона була скоріше демагогічною: починання залишалися лише на папері чи у коментарях, до активних дій справа так і не доходила.

У наступний період (червень 1953 — грудень 1954 рр.) помічені:

• наявність у державі та у колективі педагогів вишів двох орієнтирів: до розширення вжитку української мови та до збереження позицій російської у повсякденному спілкуванні.

• Посиленню інтересу до рідної мови сприяло залучення викладачів до загальнодержавних проектів вивчення та відродження діалектів, говорів української мови.

• запровадження єдиного мовного режиму у вишах з часом агресивною апробацією технологій подібної українізації колективів.

• поява перших центрів спротиву українізації навчального процесу.

• конфлікт ентузіазму «українізаторів» і матеріально-методична незабезпеченість української школи.

Період «відродження» (1956 — вересень 1958 рр.) позначено:

• початком відкритого висловлювання позиції з приводу українізації вищої школи.

• розширенням простору мовного конфлікту: мовна проблема вийшла з мікрорівня (рівня замкненої групи, колективів педінститутів) на мезорівень (рівень міст та областей).

• появою так званої «просторово-часової відчуженості» російськомовних (вони не створювали проблеми, допоки не створювали проблем їм самим).

• Стійкість «українізації» забезпечувалась наявністю міністерського контролю за процесом та створенням паритетності української та російської мов без ескалації їх протистояння як на рівні вишів, так і у владних колах.

Останній період (вересень 1958—1964 рр.) попри помітні плоди українізації вищої школи у підвищенні рівня української мови фізико-математичних, природничих та ідеологічних дисциплін, розпочався з реверсним ходом держави у мовній сфері:

• почалася прихована русифікація освіти,

• переростання державної політики «єдиного мовного режиму» у політику «єдиної перспективної мови».

• відновлення проблеми україномовних шкіл та класів міст для баз практики студентів.

• мав місце процес апробації на міцність «мовної стійкості» українців. Йому були властиві виступи педагогів проти ініціатив уряду зі зросійщення школи, прилаштування педагогічними колективами державних ініціатив з політехнізації навчання для поширення ідеї української вищої школи.

• поява «мовного екстремізму» до російськомовних текстів у підручниках та лекціях з боку частини викладачів вишів

• поодинокі акції демонстрації протидії українській вищій школі з боку молоді.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота