Література епохи Відродження - велике напрям в літературі, складова частина всієї культури епохи Відродження . Займає період з XIV по XVI століття. Від середньовічної літератури відрізняється тим, що базується на нових, прогресивних ідеях гуманізму. Синонімом Відродження є термін «Ренесанс», французького походження. Ідеї гуманізму зароджуються вперше в Італії, а потім поширюються по всій Європі. Також і література Відродження поширилася по всій Європі , але придбала в кожній окремій країні свій національний характер. Термін Відродження означає оновлення, звернення художників, письменників, мислителів до культури і мистецтва античності, наслідування її високим ідеалам.
В XV веке Россия оформилась как единое государство, об этом говорят следующие признаки:
Князь Иван III окончательно освободил Русь от монголо-татарского ига, объединил разрозненные земли под властью Москвы, за что получил прозвище "собиратель земли русской". Был принят единый свод законов - Судебник, введён единый герб - двухглавый орёл. Впервые начинает употребляться новый титул - "царь", который раньше применялся только к ханам Великой Орды. Это ещё раз доказывает, что Россия в XV веке стала мощным независимым государством.
Література епохи Відродження - велике напрям в літературі, складова частина всієї культури епохи Відродження . Займає період з XIV по XVI століття. Від середньовічної літератури відрізняється тим, що базується на нових, прогресивних ідеях гуманізму. Синонімом Відродження є термін «Ренесанс», французького походження. Ідеї гуманізму зароджуються вперше в Італії, а потім поширюються по всій Європі. Також і література Відродження поширилася по всій Європі , але придбала в кожній окремій країні свій національний характер. Термін Відродження означає оновлення, звернення художників, письменників, мислителів до культури і мистецтва античності, наслідування її високим ідеалам.
В XV веке Россия оформилась как единое государство, об этом говорят следующие признаки:
Князь Иван III окончательно освободил Русь от монголо-татарского ига, объединил разрозненные земли под властью Москвы, за что получил прозвище "собиратель земли русской". Был принят единый свод законов - Судебник, введён единый герб - двухглавый орёл. Впервые начинает употребляться новый титул - "царь", который раньше применялся только к ханам Великой Орды. Это ещё раз доказывает, что Россия в XV веке стала мощным независимым государством.