1. Заполните таблицу Страны- участницы войны Цели стран 2. ответьте на вопросы 1) Почему Крымскую войну называют по-другому Восточной войной? 2) Дайте общую оценку первого этапа войны. 3) Каковы были цели Англии и Франции, их планы 3. Заполните таблицу "Условия Парижского мира" Условия Результаты Письмо Н.И. Пирогова жене А.А. Пироговой (извлечение)«…Неприятель открыл сильную бомбардировку со всех бастионов… и вскоре вся огромная зала начала наполняться ранеными с ужасными ранами: оторванные руки, ноги по колена и по пояс приносили вместе с ранеными на носилках; с лишком 400 раненых нанесли нам в сутки, с лишком 30 ампутаций. …В первый день неприятель выпустил с лишком 30000 снарядов; считают, что по сей день выпущено до 400000. Бомбы падают где ни попало, но вообще вреда изломом бастионов сделали немного. На бастионах считают до 100 подбитых пушек из тысячи; разрушенные амбразуры исправляются ночью, но это стоит людей, и у нас считают в течение этого времени до 6000 выбывших из строя. …На перевязочный пункт, кроме солдат, приносят женщин и детей с оторванными членами от бомб, которые падают в Корабельную слободку, часть города, где еще, несмотря на видимую опасность, продолжают жить матросские жены и дети».Какую тактику применяли осаждавшие?Приведите примеры героизма русских солдат и матросов.
Від кінця 1648 р. між Гетьманщиною та Московською державою розпочався постійний обмін посольствами.
Гетьманський уряд непокоїла можливість налагодження відносин Московії з Річчю Посполитою. Адже їх пов'язував Полянівський мирний договір 1634 р., якого цар не наважувався порушувати, аби не давати польському урядові приводу до нової війни.
Водночас у Москві були готові надати до Речі Посполитій, свідченням чого стало переведення великих військових з'єднань на московсько-український кордон. У Москві чекали, поки обидві сторони українсько-польської війни знесиляться, а також остерігалися полум’я козацького повстання, що могло перекинутися на московські землі.
Аби підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, то Україна укладе союз з Туреччиною. До того ж гетьман наголосив на вельми неприємних наслідках такого союзу для Московії.
Переяславська рада у 1654 році лише започаткувала оформлення московко-українських відносин, бо ніяких письмових угод у Переяславі укладено не було. Все мали вирішити переговори.
Але лише міщани загалом порозумілися з московським урядом, козацтво разом з українською православною шляхтою - тільки частково, а православне духівництво відмовилося від незаконних вимог Москви.
Страны- участницы войны
Цели стран
2. ответьте на вопросы
1) Почему Крымскую войну называют по-другому Восточной войной?
2) Дайте общую оценку первого этапа войны.
3) Каковы были цели Англии и Франции, их планы
3. Заполните таблицу "Условия Парижского мира"
Условия
Результаты
Письмо Н.И. Пирогова жене А.А. Пироговой (извлечение)«…Неприятель открыл сильную бомбардировку со всех бастионов… и вскоре вся огромная зала начала наполняться ранеными с ужасными ранами: оторванные руки, ноги по колена и по пояс приносили вместе с ранеными на носилках; с лишком 400 раненых нанесли нам в сутки, с лишком 30 ампутаций. …В первый день неприятель выпустил с лишком 30000 снарядов; считают, что по сей день выпущено до 400000. Бомбы падают где ни попало, но вообще вреда изломом бастионов сделали немного. На бастионах считают до 100 подбитых пушек из тысячи; разрушенные амбразуры исправляются ночью, но это стоит людей, и у нас считают в течение этого времени до 6000 выбывших из строя. …На перевязочный пункт, кроме солдат, приносят женщин и детей с оторванными членами от бомб, которые падают в Корабельную слободку, часть города, где еще, несмотря на видимую опасность, продолжают жить матросские жены и дети».Какую тактику применяли осаждавшие?Приведите примеры героизма русских солдат и матросов.
Від кінця 1648 р. між Гетьманщиною та Московською державою розпочався постійний обмін посольствами.
Гетьманський уряд непокоїла можливість налагодження відносин Московії з Річчю Посполитою. Адже їх пов'язував Полянівський мирний договір 1634 р., якого цар не наважувався порушувати, аби не давати польському урядові приводу до нової війни.
Водночас у Москві були готові надати до Речі Посполитій, свідченням чого стало переведення великих військових з'єднань на московсько-український кордон. У Москві чекали, поки обидві сторони українсько-польської війни знесиляться, а також остерігалися полум’я козацького повстання, що могло перекинутися на московські землі.
Аби підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, то Україна укладе союз з Туреччиною. До того ж гетьман наголосив на вельми неприємних наслідках такого союзу для Московії.
Переяславська рада у 1654 році лише започаткувала оформлення московко-українських відносин, бо ніяких письмових угод у Переяславі укладено не було. Все мали вирішити переговори.
Але лише міщани загалом порозумілися з московським урядом, козацтво разом з українською православною шляхтою - тільки частково, а православне духівництво відмовилося від незаконних вимог Москви.