1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
- Право на дворянское достоинство, защиту чести и жизни, освобождение от телесных наказаний - Имущественные права: полное и неограниченное право собственности, могли наследовать любое имущество, в том числе и крестьян - Право заниматься предпринимательской деятельностью и морской торговлей - Процессуальные/судебные права: дворянина мог судить только суд равных, лишить прав могли только через суд - Право владеть крепостными крестьянами - Освобождение от всех податей, повинностей и обязательной службы - Имели преимущество в получении наград и занятии должностей в гражданской и военной службе - Право создавать свои общества; восстановлены дворянские выборы в губерниях, т.е. дворянское собрание сново могло избирать губернских и уездных представителей дворянства и других должностных лиц
(* У потомственных дворян были равные права независимо от разницы в титулах и древности рода)
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
- Имущественные права: полное и неограниченное право собственности, могли наследовать любое имущество, в том числе и крестьян
- Право заниматься предпринимательской деятельностью и морской торговлей
- Процессуальные/судебные права: дворянина мог судить только суд равных, лишить прав могли только через суд
- Право владеть крепостными крестьянами
- Освобождение от всех податей, повинностей и обязательной службы
- Имели преимущество в получении наград и занятии должностей в гражданской и военной службе
- Право создавать свои общества; восстановлены дворянские выборы в губерниях, т.е. дворянское собрание сново могло избирать губернских и уездных представителей дворянства и других должностных лиц
(* У потомственных дворян были равные права независимо от разницы в титулах и древности рода)