Великая ремонстрация представляет собой список, состоящий из злоупотреблений и превышений полномочий королем. Этот акт был передан Карлу 1 Стюарту Парламентом Англии в 1641 году. Тогда же этот акт был принял Палатой общин.
Данный документ считается важным документов Английской революции.
Все 204 статьи подписали Джон Пим, Джордж Дайби, Джон Хэмпден и Оливер Кромвель и многие другие политические деятельности. Этот документ выражал интересы, преимущественно, буржуазии и нового дворянства.
Так почему же этот документ был создан, если он очевидно провоцировал гражданскую войну?
Объяснение:
Причины свободились к следующим пунктам:
• Буржуазия и новое дворянство хотели продемонстрировать и найти обоснование действий Карла 1, как действия, которые нарушают законы и традиции
• Буржуазия и новое дворянство хотели защитить свою собственность от короны, хотели добиться свободы торговли и предпринимательства, прекратить финансовый произвол
• Это была попытка оказать давление на королевскую власть и добиться своих требований экономического характера, а также прекращений религиозных гонений, продажу конфискованных земель ирландских католиков
• В рамках революции это конкретные действия по ограничению власть короля – то, зачем революция и происходила вовсе
У Х-ХІ ст гається пожвавлення старих і поява нових міських центрів. Це було зумовлено вагомими економічними процесами, передусім розвитком сільського господарства. У цей період поширилося двопілля, збільшилося виробництво зернових і технічних культур, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво, тваринництво. Надлишок сільськогосподарської продукції селяни почали обмінювати на вироби ремісників. Так виникли передумови для відокремлення ремесла від сільського господарства.
Водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. Як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. Тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. Саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. У містах також осідали купці та селяни-втікачі.
Нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. Міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. Спочатку вони з'явилися в Італії (Венеція, Генуя, Неаполь, Флоренція) та Франції (Арль, Марсель, Тулуза). Далі почали виникати міста па території Англії (Кембридж, Оксфорд), Німеччини (Вальдорф, Мюльгаузеи, Ттобінген), Нідерландів (Аррас, Брюгге, Гент). А найпізніше, упродовле ХІІ-ХІІІ ст., постали міста в скандинавських країнах, Ірландії, Угорщині, на території дунайських князівств.
Найбільше міст було в Італії та Фландрії. Чимало міст розросталося вздовж берегів Рейну і Дунаю.
Отже, наприкінці XV ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.
Великая ремонстрация представляет собой список, состоящий из злоупотреблений и превышений полномочий королем. Этот акт был передан Карлу 1 Стюарту Парламентом Англии в 1641 году. Тогда же этот акт был принял Палатой общин.
Данный документ считается важным документов Английской революции.
Все 204 статьи подписали Джон Пим, Джордж Дайби, Джон Хэмпден и Оливер Кромвель и многие другие политические деятельности. Этот документ выражал интересы, преимущественно, буржуазии и нового дворянства.
Так почему же этот документ был создан, если он очевидно провоцировал гражданскую войну?
Объяснение:
Причины свободились к следующим пунктам:
• Буржуазия и новое дворянство хотели продемонстрировать и найти обоснование действий Карла 1, как действия, которые нарушают законы и традиции
• Буржуазия и новое дворянство хотели защитить свою собственность от короны, хотели добиться свободы торговли и предпринимательства, прекратить финансовый произвол
• Это была попытка оказать давление на королевскую власть и добиться своих требований экономического характера, а также прекращений религиозных гонений, продажу конфискованных земель ирландских католиков
• В рамках революции это конкретные действия по ограничению власть короля – то, зачем революция и происходила вовсе
У Х-ХІ ст гається пожвавлення старих і поява нових міських центрів. Це було зумовлено вагомими економічними процесами, передусім розвитком сільського господарства. У цей період поширилося двопілля, збільшилося виробництво зернових і технічних культур, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво, тваринництво. Надлишок сільськогосподарської продукції селяни почали обмінювати на вироби ремісників. Так виникли передумови для відокремлення ремесла від сільського господарства.
Водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. Як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. Тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. Саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. У містах також осідали купці та селяни-втікачі.
Нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. Міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. Спочатку вони з'явилися в Італії (Венеція, Генуя, Неаполь, Флоренція) та Франції (Арль, Марсель, Тулуза). Далі почали виникати міста па території Англії (Кембридж, Оксфорд), Німеччини (Вальдорф, Мюльгаузеи, Ттобінген), Нідерландів (Аррас, Брюгге, Гент). А найпізніше, упродовле ХІІ-ХІІІ ст., постали міста в скандинавських країнах, Ірландії, Угорщині, на території дунайських князівств.
Найбільше міст було в Італії та Фландрії. Чимало міст розросталося вздовж берегів Рейну і Дунаю.
Отже, наприкінці XV ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.
Вивчаємо джерела
Объяснение: