Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом для цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характеру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розраховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти видавати книги для початкового читання, букварів, граматик, географій і т.д. … В С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південноруському наріччі. … ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, …
Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, … міністр внутрішніх справ визнав за необхідне … дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства, пропускання ж книг малоруською мовою, як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити.
Завдання:
1) Прочитайте документ.
2) Визначте, виходячи з отриманих вами даних, в чому автор вбачає «тривожне становище суспільства»?
3) Як ви вважаєте, чому царський уряд боявся розповсюдження української наукової та педагогічної літератури серед селянства?
4) До яких наслідків призвела поява Валуєвського циркуляру?
Емський указ Государ імператор в 18/30 день минулого травня височайше наказав:
1) Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.
2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки:
а) історичних документів і пам'яток і
б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам'яток безумовно додержувати правопису оригіналів;
у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головного управління.
3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.
4) Припинити видання газети «Киевский Телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Головне управління до належного виконання
Практична робота хто допрможе 8 клас
Английскую абсолютную монархию отличал от абсолютистских монархий других стран ряд особенностей.
Бюрократический аппарат Тюдоров на местах был слабым, местное самоуправление, как и при сословной монархии, продолжало играть важную роль – через него в графствах и приходах приводились в исполнение все королевские указы. Важные должности в графствах и городах занимали главным образом представители джентри и привилегированной верхушки городской буржуазии.
Для усиления своей власти Тюдоры смогли использовать также парламент.
Еще одной особенностью английского абсолютизма было отсутствие"постоянной армии.
аристократия приходила в упадок, сохраняя свои худшие привилегии, а города утрачивали свою средневековую власть, не приобретая значения, присущего современным городам — Это придало Испанской абсолютной монархии весьма своеобразный характер. Централизованный и подчиненный единоличной воле монарха или его всесильных временщиков государственный аппарат обладал значительной долей самостоятельности, но отличался от аппаратов абсолютных монархий Франции и Англии тем, что опирался совсем на другую экономическую социальную и политическую базу.
Экономический кризис XIX века затронул всю Европу, однако выход Германии на передовую, привело в упадок политическое и социальное состояние Англии и Франции. Если сравнивать эти две державы, то можно сказать, что королевство Великобритании еще нашло пути чего нельзя утверждать в отношении французского соседа.
Политический статус государства повлиял на ход кризиса. Во Франции правила всевластная монархия, которая не желала уравнивать права между сословиями. Крестьяне и рабочий класс были практически банкротами, массовая безработица вела ко дну. Не было свободы голоса.
Английская монархия, напротив, приветствовала глас народа, хотя неравенство также имело место. Монарх стоял во главе государства, но законы принимались парламентом.
В социальной сфере была похожая ситуация. Если во Франции социально-экономические и торговые отношения были обезображены ростовщичеством и взятками, то англичане смогли сохранить определенную планку, пусть и не той высоты, как раньше. Во многом этому торговые отношения с колониальными странами и индустриализация. Промышленность и внедрение научных новшеств в производство также являются немаловажными факторами, отличающими два государства.
Несмотря на перечисленные проблемы, во Франции существовал гражданский кодекс. Англия же и в этом была на шаг впереди – тут имело силу законодательство о труде.
Объяснение: