1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Дипломатические отношения РСФСР с Германией установлены 16 апреля 1922 Рапалльским договором, которому предшествовало временное соглашение О торгово-экономических отношениях (6 мая 1921), означавшее признание Германией Советского правительства де-факто. 23 июля 1923 — установлены дипломатические отношения Германии с СССР на уровне посольств.
Дипломатические отношения, установленные 3 марта 1918 по Брест-Литовскому договору (см. Брестский мир 1918), герм. правительство грубо нарушило, приняв участие в военной интервенции против Советской России. После Ноябрьской революции 1918 в Германии ВЦИК 13 ноября 1918 аннулировал Брестский договор.
Германия явилась первой крупной капиталистической державой, с которой Сов. Россия установила дипломатические отношения. Реакционные круги Германии организовали 3 мая 1924 провокацию против торгпредства СССР в Берлине. В соответствии с протоколом О ликвидации советско-германского конфликта (29 июля 1924) германское правительство удовлетворило требования СССР о принесении извинений, наказании виновников и гарантировании прав торгпредства.
22 июня 1941 дипл. отношения с Германией прекратились в результате нападения гитлеровской Германии на СССР.
Большая советская энциклопедия. Изд. 3-е. Том 24. Кн. I. — М.: Советская энциклопедия, 1978, стр. 30, ст. 76
Дипломатический словарь. В 3-х томах. Том 1 — М.: Политиздат, 1971, стр. 464
16 апреля 1922 — Установление дипломатических отношений между Германией и РСФСР, 23 июля 1923 — с СССР на уровне посольств (дипломатические отношения, установленные 3 марта 1918 по Брест-Литовскому мирному договору, были прерваны 5 ноября 1918 Германией, возобновившей военные действия). 22 июня 1941 дипломатические отношения разорваны в результате нападения фашистской Германии на СССР.
Дипломатический словарь. В 3-х томах. Изд. 4-е. Том 1 — М.: Наука, 1984, стр. 316
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Дипломатические отношения РСФСР с Германией установлены 16 апреля 1922 Рапалльским договором, которому предшествовало временное соглашение О торгово-экономических отношениях (6 мая 1921), означавшее признание Германией Советского правительства де-факто. 23 июля 1923 — установлены дипломатические отношения Германии с СССР на уровне посольств.
Дипломатические отношения, установленные 3 марта 1918 по Брест-Литовскому договору (см. Брестский мир 1918), герм. правительство грубо нарушило, приняв участие в военной интервенции против Советской России. После Ноябрьской революции 1918 в Германии ВЦИК 13 ноября 1918 аннулировал Брестский договор.
Германия явилась первой крупной капиталистической державой, с которой Сов. Россия установила дипломатические отношения. Реакционные круги Германии организовали 3 мая 1924 провокацию против торгпредства СССР в Берлине. В соответствии с протоколом О ликвидации советско-германского конфликта (29 июля 1924) германское правительство удовлетворило требования СССР о принесении извинений, наказании виновников и гарантировании прав торгпредства.
22 июня 1941 дипл. отношения с Германией прекратились в результате нападения гитлеровской Германии на СССР.
Большая советская энциклопедия. Изд. 3-е. Том 24. Кн. I. — М.: Советская энциклопедия, 1978, стр. 30, ст. 76
Дипломатический словарь. В 3-х томах. Том 1 — М.: Политиздат, 1971, стр. 464
16 апреля 1922 — Установление дипломатических отношений между Германией и РСФСР, 23 июля 1923 — с СССР на уровне посольств (дипломатические отношения, установленные 3 марта 1918 по Брест-Литовскому мирному договору, были прерваны 5 ноября 1918 Германией, возобновившей военные действия). 22 июня 1941 дипломатические отношения разорваны в результате нападения фашистской Германии на СССР.
Дипломатический словарь. В 3-х томах. Изд. 4-е. Том 1 — М.: Наука, 1984, стр. 316
Объяснение: