Доведіть, що промисловість Західної України на початку ХХ ст. мала колоніальний характер.​

Первый крестовый поход (1096-1099) завершился захватом крестоносцами у сельджуков Иерусалима и образованием Иерусалимского королевства. Второй крестовый поход (1147-1149, повод — взятие в 1144 сельджуками Эдессы) и Третий крестовый поход (1189-1192, вызван завоеванием в 1187 Иерусалима Салах-ад-дином) были безрезультатны. Четвертый крестовый поход (1202-1204), организованный по инициативе римского папы Иннокентия III, был направлен (главным образом усилиями венецианского купечества) против Византии, на части территории которой после захвата крестоносцами Константинополя была создана Латинская империя (1204-1261).

Розвиток землеробства, особливого польового в степовому та лісостеповому районі Середнього Подніпров'я, призводило до появи надлишкового продукту, що створювало умови для виділення з общини князівсько-дружинної угруповання (відбувалося відділення військово-управлінської праці від продуктивного) .
На Півночі Східної Європи, де із-за суворих кліматичних умов землеробство не могло отримати широкого розповсюдження, велику роль продовжували грати промисли, а виникнення надлишкового продукту стало результатом розвитку обміну і зовнішньої торгівлі.
До політичних факторів утворення держави у східних слов'ян слід віднести ускладнення внутриплеменных відносин і міжплемінні сутички, які прискорювали становлення князівської влади, підвищували роль князів і дружини як обороняющих плем'я від зовнішніх ворогів, так і виступаючих в якості арбітра при різного роду суперечках