Мохандус Карамчанд Ганді (2 жовтня 1869 — 30 січня 1948) — один із керівників і ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Його філософія ненасилля вплинула на національні і міжнародні рухи прихильників мирних змін.
Ганді був наймолодшою і улюбленою дитиною в сім’ї прем’єр-міністра невеликого князівства Порбандар. У маленького, некрасивого і сором’язливого хлопчика склалися надзвичайно близькі стосунки з обома батьками, особливо — з його глибоко релігійною матір’ю. Дві події вплинули на все його подальше життя: його одруження, яке за індуїстською традицією відбулося коли йому виповнилось 13 років (одружився з Кастурбай, своєю ровесницею), і смерть його батька через три роки після цього.
У сім’ї самого Ганді народилося четверо синів. Від найстаршого Ганді відмовився через пияцтво і розпустність. Старший син невдовзі помер від сифілісу.
4 вересня 1888-го року вісімнадцятирічний Ганді відплив із Бомбея в далекий незнаний світ.
Поїздка до Англії була свідомим вибором не лише родини, але й самого Ганді. Він уже позбувся наївного дитячого переконання, що англійці панують над індусами тому, що їдять м’ясо та палять тютюн. Але в чому ж сила Британської імперії, яка тоді була найпотужнішою державою світу (приблизно як сьогодні Сполучені Штати)? Ганді хотів збагнути підвалини тієї сили. А водночас здобути фах, який дозволяв би йому якнайкраще служити своєму знедоленому народові. Удома його чекали рідні, мати, дружина та маленький син.
Мусульманский мир создал новые типы монументальных построек: мечети, башни-минареты, медресе, мавзолеи, крытые рынки, караван-сараи. Жаркий климат требовал сооружения открытых и подземных водопроводов, искусственных водоемов, фонтанов. Возникли оригинальные конструкции из глины, кирпича, камня: разнообразные формы арок, системы сводчатых перекрытий. Оригинальностью отличались и все виды декоративного искусства – от орнаментации зданий до украшения бытовой утвари. Мощный подъем характерен для художественных ремесел, расцвет которых пришелся на X–XV века. Благодаря активной переводческой деятельности арабов многие достижения античной философии и науки были сохранены на Востоке и переданы народам Европы.
Мохандус Карамчанд Ганді (2 жовтня 1869 — 30 січня 1948) — один із керівників і ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Його філософія ненасилля вплинула на національні і міжнародні рухи прихильників мирних змін.
Ганді був наймолодшою і улюбленою дитиною в сім’ї прем’єр-міністра невеликого князівства Порбандар. У маленького, некрасивого і сором’язливого хлопчика склалися надзвичайно близькі стосунки з обома батьками, особливо — з його глибоко релігійною матір’ю. Дві події вплинули на все його подальше життя: його одруження, яке за індуїстською традицією відбулося коли йому виповнилось 13 років (одружився з Кастурбай, своєю ровесницею), і смерть його батька через три роки після цього.
У сім’ї самого Ганді народилося четверо синів. Від найстаршого Ганді відмовився через пияцтво і розпустність. Старший син невдовзі помер від сифілісу.
4 вересня 1888-го року вісімнадцятирічний Ганді відплив із Бомбея в далекий незнаний світ.
Поїздка до Англії була свідомим вибором не лише родини, але й самого Ганді. Він уже позбувся наївного дитячого переконання, що англійці панують над індусами тому, що їдять м’ясо та палять тютюн. Але в чому ж сила Британської імперії, яка тоді була найпотужнішою державою світу (приблизно як сьогодні Сполучені Штати)? Ганді хотів збагнути підвалини тієї сили. А водночас здобути фах, який дозволяв би йому якнайкраще служити своєму знедоленому народові. Удома його чекали рідні, мати, дружина та маленький син.
Объяснение:
Мусульманский мир создал новые типы монументальных построек: мечети, башни-минареты, медресе, мавзолеи, крытые рынки, караван-сараи. Жаркий климат требовал сооружения открытых и подземных водопроводов, искусственных водоемов, фонтанов. Возникли оригинальные конструкции из глины, кирпича, камня: разнообразные формы арок, системы сводчатых перекрытий. Оригинальностью отличались и все виды декоративного искусства – от орнаментации зданий до украшения бытовой утвари. Мощный подъем характерен для художественных ремесел, расцвет которых пришелся на X–XV века. Благодаря активной переводческой деятельности арабов многие достижения античной философии и науки были сохранены на Востоке и переданы народам Европы.