В особі Олександра Македонського дивним чином поєднувалися такі якості, як обережність і ризик, розсудливість та інтуїція. Зазвичай цю виняткову натуру пояснюють впливом чинника подвійної спадковості: реальної (від батька Філіппа) і напівмістичної (від Олімпіади, його матері).
Мати володіла несамовитим характером, нестримною чуттєвістю, брала участь у магічних ритуалах. Вона вела свій рід від Ахілла.
У Олександра гали ті самі некеровані вибухи гніву та пориви ентузіазму, що й у Філіппа II, який вів свій рід від Геракла. Занурившись у світ міфології, він уявив, що в його жилах тече кров героїв — його предків.
Верным ответом на поставленный вопрос, будет книга под названием букварь.
Потому что жил в свое время иеромонах по имени Карион, и три года , вот эти даты 1698 - 1701 , им возглавлялся печатный двор.
И он создал вот такую рукопись, которая стала обучающей и в 1962 году подарил ее царицам, которые и стали ее первыми читателями.
И данный букварь Истомина стал самым лучшим в те времена и по нему стали обучать детишек.
И печатно его потом издали через пару лет. А затем еще раз издавали в количестве двадцати экземпляров и по такому букварю уже учился царевич, которого звали Алексей. Вот такая история у букваря.
В особі Олександра Македонського дивним чином поєднувалися такі якості, як обережність і ризик, розсудливість та інтуїція. Зазвичай цю виняткову натуру пояснюють впливом чинника подвійної спадковості: реальної (від батька Філіппа) і напівмістичної (від Олімпіади, його матері).
Мати володіла несамовитим характером, нестримною чуттєвістю, брала участь у магічних ритуалах. Вона вела свій рід від Ахілла.
У Олександра гали ті самі некеровані вибухи гніву та пориви ентузіазму, що й у Філіппа II, який вів свій рід від Геракла. Занурившись у світ міфології, він уявив, що в його жилах тече кров героїв — його предків.
Верным ответом на поставленный вопрос, будет книга под названием букварь.
Потому что жил в свое время иеромонах по имени Карион, и три года , вот эти даты 1698 - 1701 , им возглавлялся печатный двор.
И он создал вот такую рукопись, которая стала обучающей и в 1962 году подарил ее царицам, которые и стали ее первыми читателями.
И данный букварь Истомина стал самым лучшим в те времена и по нему стали обучать детишек.
И печатно его потом издали через пару лет. А затем еще раз издавали в количестве двадцати экземпляров и по такому букварю уже учился царевич, которого звали Алексей. Вот такая история у букваря.