1Это и католики, и православные, и протестанты. Протестанты делятся на несколько разных течений: Лютеране, Англикане, Кальвинисты, Адвентисты седьмого дня, Меннониты, Баптисты, Евангелисты, Пятидесятники, Мормоны и т.д.Небольшой экскурс в историю:Христианство возникло в 1 веке в Палестине (провинции Римской империи), как религия низших классов в эпоху знатных патрициев и неродовитых плебеев.
2 Гугеноты
3 Первая война 1560—1563 Поводом к первой войне послужил Амбуазский заговор и его жестокое подавление Гизами. После прихода к власти Франциска II фактическое руководство страной стал осуществлять род Гизов во главе с герцогом Франсуа де Гизом и его братом кардиналом Шарлем Лотарингским, которые увеличили масштабы преследования гугенотов, введя смертную казнь за тайные религиозные сборища. Был осуждён и повешен советник Парижского парламента кальвинист А. де Бур (1559). Среди высшей французской аристократии было очень сильно недовольство Гизами. В 1560 оппозиционеры составили заговор, руководителем которого стал перигорский дворянин Ла Реноди. Они хотели захватить короля и арестовать Гизов. Эти события и вошли в историю как Амбуазский заговор. Узнав о попытке переворота, Гизы пошли на уступки: 8 марта 1560 они приняли закон, запрещающий религиозные гонения. Но вскоре Гизы отменили Мартовский эдикт и жестоко расправились с заговорщиками. Принц Конде был арестован и приговорён к смерти. Его лишь внезапная кончина Франциска II 5 декабря 1560. Суть самого заговора состояла в том, что раздражённые влиянием Гизов на молодого короля Франциска II и королеву Марию Стюарт (которая была из Гизов по матери) , гугеноты, во главе с принцем Конде, планировали выкрасть монарха прямо из Амбуазского замка.
4 Эта свадьба стала известна как праздник, через несколько дней после которого произошло одно из самых кровопролитных событий в истории Парижа и Франции – Варфоломеевская ночь. Жених и невеста не желали этого брака. Союз был политическим и должен был закрепить мир между католиками и гугенотами. Тем парадоксальнее кажутся последующие события.
Незадолго до свадьбы умерла мать Генриха Наваррского, Жанна Д’Альбре. Он все еще носил траур, но для праздничных торжеств жениху пошили наряд из серебристого шелка. Такие же одежды были на Карле IX и герцоге Анжуйском. Последний дополнительно украсил свою шляпу перьями и тридцатью жемчужинами.
Мать невесты, Екатерина Медичи, была облачена в наряд из темно-фиолетовой парчи.
Генрих не присутствовал на предсвадебной мессе, поскольку был протестантом. Позже это будет указано в перечне поводов для расторжения брака.
5 Эдикт Нантский — закон, даровавший французским протестантам-гугенотам вероисповедные права. Составлен по приказанию французского короля Генриха IV и утверждён в Нанте (13 апреля 1598)
6 Ришелье оказал сильнейшее влияние на ход европейской истории. Во внутренней политике он устранил всякую возможность полномасштабной гражданской войны между католиками и протестантами.
Ему не удалось покончить с традицией дуэлей и интриг среди провинциальной знати и придворных, но благодаря его усилиям неповиновение короне стало считаться не привилегией, а преступлением против страны.
Ришелье не вводил, как было принято утверждать, должности интендантов для проведения политики правительства на местах, однако он значительно укрепил позиции королевского совета во всех сферах управления.
Организованные им торговые компании для ведения дел с заморскими территориями оказались неэффективными, но защита стратегических интересов в колониях Вест-Индии и Канады открыла новую эру в создании Французской империи.
За тридцять років громадянської війни загинуло близько чверті населення країни, 80 сеньйорів королівської крові, безліч феодальних родів. Також за тридцять років військові дії тривали всього 460 днів. Знать, що вела свій родовід від завойовників-норманів, у цілому була знищена.
Поразка у Столітній війні викликала політичну кризу династії Ланкастерів. Опозицію проти них очолив герцог йоркський Річард. Він вирішив скористатися з того, що Генріх VI був несповна розуму, а владу в країні тримала його дружина Маргарита. У 1455 р. Річарда оголосили регентом королівства. Такий поворот подій не влаштовував родину Ланкастерів, яка не бажала поступатися Йоркам. Зрештою, палацові інтриги переросли у відкриті збройні сутички між прихильниками двох родин і у громадянську війну, що дістала назву Червоної (елемент герба Ланкастерів) та Білої (елемент герба родини Тюдорів, що започаткувала після війни нову династію) троянд. На початку війни успіх був на боці Ланкастерів. Проте вже наступного року син Річарда за підтримки могутнього графа Уоріка став королем Едуардом IV. Королева Маргарита з сином утекла до Франції.
Едуард, ставши королем, відібрав усі землі в Ланкастерів та їхніх прихильників. Роздаючи ці володіння, він створив покірну собі нову знать.. Політика Едуарда IV викликала невдоволення навіть у його прихильників. Граф Уорік, посварившись із ним, утік до Франції, де уклав союз із Маргаритою.
У 1471 р. військо Ланкастерів на чолі з Уоріком висадилося в Англії та захопило Лондон. Генріха VI знову проголосили королем, але Едуард зумів повернути собі владу. Уорік, якого назвали "творцем королів”, Генріх VI та його син загинули, а Маргариту взяли в полон. Після смерті Едуарда IV королем мав стати його син Едуард V, але брат покійного короля герцог Річард Глостер наказав ув’язнити молодого короля та його брата у Тауер і сам проголосив себе королем Річардом III (1483 – 1485 рр.).
Його противники об’єдналися навколо одного з останніх Ланкастерів, який жив у вигнанні, Генріха Тюдора. Останній зібрав військо і висадився в Англії. Біля містечка Босуарт зійшлися дві армії. Річард III був зраджений, його армія розбіглася. Сам він загинув на полі бою. Корона з його голови відразу була покладена Генріху Тюдору, який став правити під ім’ям Генріх VII (1485 – 1503 рр.). Щоб остаточно примирити ворожі сторони, Генріх VII одружився з єдиною представницею Йорків, а в своєму гербі поєднав червону та білу троянди. Війна, що тривала 30 років, скінчилась.
1Это и католики, и православные, и протестанты. Протестанты делятся на несколько разных течений: Лютеране, Англикане, Кальвинисты, Адвентисты седьмого дня, Меннониты, Баптисты, Евангелисты, Пятидесятники, Мормоны и т.д.Небольшой экскурс в историю:Христианство возникло в 1 веке в Палестине (провинции Римской империи), как религия низших классов в эпоху знатных патрициев и неродовитых плебеев.
2 Гугеноты
3 Первая война 1560—1563 Поводом к первой войне послужил Амбуазский заговор и его жестокое подавление Гизами. После прихода к власти Франциска II фактическое руководство страной стал осуществлять род Гизов во главе с герцогом Франсуа де Гизом и его братом кардиналом Шарлем Лотарингским, которые увеличили масштабы преследования гугенотов, введя смертную казнь за тайные религиозные сборища. Был осуждён и повешен советник Парижского парламента кальвинист А. де Бур (1559). Среди высшей французской аристократии было очень сильно недовольство Гизами. В 1560 оппозиционеры составили заговор, руководителем которого стал перигорский дворянин Ла Реноди. Они хотели захватить короля и арестовать Гизов. Эти события и вошли в историю как Амбуазский заговор. Узнав о попытке переворота, Гизы пошли на уступки: 8 марта 1560 они приняли закон, запрещающий религиозные гонения. Но вскоре Гизы отменили Мартовский эдикт и жестоко расправились с заговорщиками. Принц Конде был арестован и приговорён к смерти. Его лишь внезапная кончина Франциска II 5 декабря 1560. Суть самого заговора состояла в том, что раздражённые влиянием Гизов на молодого короля Франциска II и королеву Марию Стюарт (которая была из Гизов по матери) , гугеноты, во главе с принцем Конде, планировали выкрасть монарха прямо из Амбуазского замка.
4 Эта свадьба стала известна как праздник, через несколько дней после которого произошло одно из самых кровопролитных событий в истории Парижа и Франции – Варфоломеевская ночь. Жених и невеста не желали этого брака. Союз был политическим и должен был закрепить мир между католиками и гугенотами. Тем парадоксальнее кажутся последующие события.
Незадолго до свадьбы умерла мать Генриха Наваррского, Жанна Д’Альбре. Он все еще носил траур, но для праздничных торжеств жениху пошили наряд из серебристого шелка. Такие же одежды были на Карле IX и герцоге Анжуйском. Последний дополнительно украсил свою шляпу перьями и тридцатью жемчужинами.
Мать невесты, Екатерина Медичи, была облачена в наряд из темно-фиолетовой парчи.
Генрих не присутствовал на предсвадебной мессе, поскольку был протестантом. Позже это будет указано в перечне поводов для расторжения брака.
5 Эдикт Нантский — закон, даровавший французским протестантам-гугенотам вероисповедные права. Составлен по приказанию французского короля Генриха IV и утверждён в Нанте (13 апреля 1598)
6 Ришелье оказал сильнейшее влияние на ход европейской истории. Во внутренней политике он устранил всякую возможность полномасштабной гражданской войны между католиками и протестантами.
Ему не удалось покончить с традицией дуэлей и интриг среди провинциальной знати и придворных, но благодаря его усилиям неповиновение короне стало считаться не привилегией, а преступлением против страны.
Ришелье не вводил, как было принято утверждать, должности интендантов для проведения политики правительства на местах, однако он значительно укрепил позиции королевского совета во всех сферах управления.
Организованные им торговые компании для ведения дел с заморскими территориями оказались неэффективными, но защита стратегических интересов в колониях Вест-Индии и Канады открыла новую эру в создании Французской империи.
За тридцять років громадянської війни загинуло близько чверті населення країни, 80 сеньйорів королівської крові, безліч феодальних родів. Також за тридцять років військові дії тривали всього 460 днів. Знать, що вела свій родовід від завойовників-норманів, у цілому була знищена.
Поразка у Столітній війні викликала політичну кризу династії Ланкастерів. Опозицію проти них очолив герцог йоркський Річард. Він вирішив скористатися з того, що Генріх VI був несповна розуму, а владу в країні тримала його дружина Маргарита. У 1455 р. Річарда оголосили регентом королівства. Такий поворот подій не влаштовував родину Ланкастерів, яка не бажала поступатися Йоркам. Зрештою, палацові інтриги переросли у відкриті збройні сутички між прихильниками двох родин і у громадянську війну, що дістала назву Червоної (елемент герба Ланкастерів) та Білої (елемент герба родини Тюдорів, що започаткувала після війни нову династію) троянд. На початку війни успіх був на боці Ланкастерів. Проте вже наступного року син Річарда за підтримки могутнього графа Уоріка став королем Едуардом IV. Королева Маргарита з сином утекла до Франції.
Едуард, ставши королем, відібрав усі землі в Ланкастерів та їхніх прихильників. Роздаючи ці володіння, він створив покірну собі нову знать.. Політика Едуарда IV викликала невдоволення навіть у його прихильників. Граф Уорік, посварившись із ним, утік до Франції, де уклав союз із Маргаритою.
У 1471 р. військо Ланкастерів на чолі з Уоріком висадилося в Англії та захопило Лондон. Генріха VI знову проголосили королем, але Едуард зумів повернути собі владу. Уорік, якого назвали "творцем королів”, Генріх VI та його син загинули, а Маргариту взяли в полон. Після смерті Едуарда IV королем мав стати його син Едуард V, але брат покійного короля герцог Річард Глостер наказав ув’язнити молодого короля та його брата у Тауер і сам проголосив себе королем Річардом III (1483 – 1485 рр.).
Його противники об’єдналися навколо одного з останніх Ланкастерів, який жив у вигнанні, Генріха Тюдора. Останній зібрав військо і висадився в Англії. Біля містечка Босуарт зійшлися дві армії. Річард III був зраджений, його армія розбіглася. Сам він загинув на полі бою. Корона з його голови відразу була покладена Генріху Тюдору, який став правити під ім’ям Генріх VII (1485 – 1503 рр.). Щоб остаточно примирити ворожі сторони, Генріх VII одружився з єдиною представницею Йорків, а в своєму гербі поєднав червону та білу троянди. Війна, що тривала 30 років, скінчилась.