Ведель Артем Лук'янович – укр. композитор, хоровий диригент, співак , скрипаль. Н. в м. Київ у сім'ї різьбяра іконостасів. Освіту здобув у Київ. акад., де був солістом хору і першим скрипалем студентського оркестру. 1788–92 керував хоровою військ. капелою Москви і Моск. губ. 1793 повернувся до Києва, керував хором Київ. акад., організував і очолив хор "із солдатських дітей і вільних людей", 1794–96 – капельмейстер хору Укр. піх. корпусу ген. А.Леванідова. 1796 переїхав до Харкова. 1797 звільнився з військ. служби, керував губернаторським хором, працював капельмейстером вокального класу в Харків. казенному уч-щі, викладав у ньому співи. 1798 вернувся до Києва. Опинився в скруті, залишився без роботи. 1799 – послушник (місяць–два) Києво-Печерської лаври, але ченцем не став. Зазнав переслідувань від царизму та Синоду РПЦ. 1799 оголошений божевільним і поміщений на 9 років у Кирилівську божевільню (Київ). Звільнений смертельно хворим. Вернувся до батька, де й помер у м. Київ.
Автор бл. 80 муз. тв., серед яких понад 20 духовних концертів, зокрема: "В молитвах неусыпающую Богородицы", " мя, Боже", "Помилуй мя, Господи"; 6 тріо, 2 літургії Іоанна Златоуста, всеношна та ін. Чимало концертів склав на слова Давидових псалмів. У його музиці відчутний вплив укр. нар. наспівів, романсів. Деякі концерти були заборонені Синодом РПЦ для церковного вжитку. Робив обробки укр. нар. пісень, композиції нар. маршів.
Ведель Артем Лук'янович – укр. композитор, хоровий диригент, співак , скрипаль. Н. в м. Київ у сім'ї різьбяра іконостасів. Освіту здобув у Київ. акад., де був солістом хору і першим скрипалем студентського оркестру. 1788–92 керував хоровою військ. капелою Москви і Моск. губ. 1793 повернувся до Києва, керував хором Київ. акад., організував і очолив хор "із солдатських дітей і вільних людей", 1794–96 – капельмейстер хору Укр. піх. корпусу ген. А.Леванідова. 1796 переїхав до Харкова. 1797 звільнився з військ. служби, керував губернаторським хором, працював капельмейстером вокального класу в Харків. казенному уч-щі, викладав у ньому співи. 1798 вернувся до Києва. Опинився в скруті, залишився без роботи. 1799 – послушник (місяць–два) Києво-Печерської лаври, але ченцем не став. Зазнав переслідувань від царизму та Синоду РПЦ. 1799 оголошений божевільним і поміщений на 9 років у Кирилівську божевільню (Київ). Звільнений смертельно хворим. Вернувся до батька, де й помер у м. Київ.
Автор бл. 80 муз. тв., серед яких понад 20 духовних концертів, зокрема: "В молитвах неусыпающую Богородицы", " мя, Боже", "Помилуй мя, Господи"; 6 тріо, 2 літургії Іоанна Златоуста, всеношна та ін. Чимало концертів склав на слова Давидових псалмів. У його музиці відчутний вплив укр. нар. наспівів, романсів. Деякі концерти були заборонені Синодом РПЦ для церковного вжитку. Робив обробки укр. нар. пісень, композиції нар. маршів.
Объяснение: