Он или она — скорее всего они вместе — собираются пойти в театр. Нет, не играть, а только смотреть спектакль.
Пока они находятся дома, они не имеют права называться зрителями.
Правда, обладатель театрального билета — лицо почетное: ему завидуют, порой его соблазняют переменить один билет на другой или даже сулят неожиданные блага.
Домашние приготовления перед спектаклем торжественны, волнующи, вызывают неудержимую потребность проверить себя в зеркале. Потому тысячи людей каждый вечер одновременно любуются на свое зеркальное отражение. И размышляют: «Каков? Могу ли произвести должное впечатление на тех, кто встретится в фойе или в зале?»
Собственно, с этого мига начинается превращение обыкновенного человека в зрителя, ибо мысленно он уже приобщается к театральной толпе. В метро, автобусе, троллейбусе или пешком добирается будущий зритель к заветной цели. Если времени достаточно и нет опасения опоздать на спектакль, то думы его отвлекаются к обычным будничным заботам. Но чем ближе театр, тем сильнее мечты о грядущих радостях. Непременно о радостях! Кто же, собираясь в театр, грустит? Так не бывает!
Дівчата і жінки повинні були сидіти вдома і отримувати знання, які їм могли б знадобитися у подружньому житті. Щоправда в Академії Платона в Афінах навчалися жінки. Зокрема, Ластенія Мантінейська та Аксіотея Фліуська.
Яке головне виховання в Афінах?
Афінська виховна система істотно відрізнялась від спартанської. На противагу міцному військовому тренуванню спартанців, лідери афінської демократії створили у своїй країні гармонійне виховання, метою якого було створення добрих громадян здатних добре оборонятися. Це виховання було в загальній гармонії з цілою системою афінського життя, в якій воно було невід’ємним і неодмінним елементом. Контраст між виховними системами обумовлений контрастом у політичній і соціальній структурі обох міст.
Афінська виховна система, як і виховні системи всіх інших грецьких міст, складалася з гімнастики, музики та граматики. Суть розбіжності між афінською та спартанською системами полягала у меті виховання молоді та характері фізичних вправ і музичного тренування.
В Афінах виховання молоді протягом архаїчного періоду мало виключно аристократичний характер. Метою афінського виховання на початок класичного періоду стає калокагатія.
Чого навчали дітей в Афінах и Спарті?
Афіняни починали свою освіту у віці семи років. Залежно від доходу батьків, діти навчалися індивідуально або ж у групах. Спочатку їх навчали читати, писати і рахувати. Потів вчителі давали їм завчати напам'ять вірші.
Мы живем в этом мире,
если любим его.
Он или она — скорее всего они вместе — собираются пойти в театр. Нет, не играть, а только смотреть спектакль.
Пока они находятся дома, они не имеют права называться зрителями.
Правда, обладатель театрального билета — лицо почетное: ему завидуют, порой его соблазняют переменить один билет на другой или даже сулят неожиданные блага.
Домашние приготовления перед спектаклем торжественны, волнующи, вызывают неудержимую потребность проверить себя в зеркале. Потому тысячи людей каждый вечер одновременно любуются на свое зеркальное отражение. И размышляют: «Каков? Могу ли произвести должное впечатление на тех, кто встретится в фойе или в зале?»
Собственно, с этого мига начинается превращение обыкновенного человека в зрителя, ибо мысленно он уже приобщается к театральной толпе. В метро, автобусе, троллейбусе или пешком добирается будущий зритель к заветной цели. Если времени достаточно и нет опасения опоздать на спектакль, то думы его отвлекаются к обычным будничным заботам. Но чем ближе театр, тем сильнее мечты о грядущих радостях. Непременно о радостях! Кто же, собираясь в театр, грустит? Так не бывает!
Объяснение:
Хто мав право навчатися в Афінах?
Освіту могли отримати лише чоловіки.
Дівчата і жінки повинні були сидіти вдома і отримувати знання, які їм могли б знадобитися у подружньому житті. Щоправда в Академії Платона в Афінах навчалися жінки. Зокрема, Ластенія Мантінейська та Аксіотея Фліуська.
Яке головне виховання в Афінах?
Афінська виховна система істотно відрізнялась від спартанської. На противагу міцному військовому тренуванню спартанців, лідери афінської демократії створили у своїй країні гармонійне виховання, метою якого було створення добрих громадян здатних добре оборонятися. Це виховання було в загальній гармонії з цілою системою афінського життя, в якій воно було невід’ємним і неодмінним елементом. Контраст між виховними системами обумовлений контрастом у політичній і соціальній структурі обох міст.
Афінська виховна система, як і виховні системи всіх інших грецьких міст, складалася з гімнастики, музики та граматики. Суть розбіжності між афінською та спартанською системами полягала у меті виховання молоді та характері фізичних вправ і музичного тренування.
В Афінах виховання молоді протягом архаїчного періоду мало виключно аристократичний характер. Метою афінського виховання на початок класичного періоду стає калокагатія.
Чого навчали дітей в Афінах и Спарті?
Афіняни починали свою освіту у віці семи років. Залежно від доходу батьків, діти навчалися індивідуально або ж у групах. Спочатку їх навчали читати, писати і рахувати. Потів вчителі давали їм завчати напам'ять вірші.
Ось так.