нения. 5. Рассмотрите иллюстрации и ответьте на вопросы. ИД П a B б 1. Что символизируют представленные изображения? a) 6) в) 2. Кто входил и кого не включали в объединения ре- месленников в городах? 3. Какие символы, кроме герба, имели Эти объединения? 4. Каковы были условия для вступления в профес- сиональные объединения ремесленников? 5. Кто возглавлял профессиональные объединения ремесленников? 47
. Економічна політика імперського уряду Наддніпрянській Україні в пореформений період
Реформи 60–70-х рр., попри їх обмеженість, створили умови для економічного розвитку, уможливили, хоч і запізнілу, індустріалізацію. Її темпи в пореформений період були дуже високими. Особливо це відчувалось у Наддніпрянській Україні, де за кілька років сформувалися цілком нові галузі промисловості. Промисловий розвиток супроводжувався змінами і в інших сферах життя: всі головні міста сполучили між собою новоутворені залізниці, розгорталися процеси урбанізації, складалися нові суспільні верстви підприємців і промислових робітників тощо.
Проте політика імперського уряду не була розрахована на те, щоб Наддніпрянщина скористалася зі свого економічного розвитку. Дотримуючись традиційної політики використання економічного потенціалу українських земель задля задоволення загальноімперських потреб, російський уряд використовував для цього у пореформену добу нові форми.
Одним із них стали залізниці. Вони розглядалися як найзручніший засіб переміщення, в разі потреби, військових контингентів до будь-якого регіону імперії. Після завершення будівництва залізниць ними з Наддніпрянщини до центру імперії доправляли продукти й сировину, а звідти надходили готові вироби з російських підприємств. Внаслідок цього Наддніпрянщина втягувалася до загальноросійського ринку, відповідно до тієї ролі, яку їй визначила імперія.
Наприкінці ХІХ ст. Наддніпрянська Україна давала 26% загальноімперського прибутку, одначе на власні потреби використовувала не більше половини від цієї суми. Решта покривала потреби інших регіонів імперії. Засобом перекачування капіталів з українських губерній до центру стала також політика ціноутворення. Ціни на сировину, що відправлялася з Наддніпрянщини, були набагато нижчими, ніж вартість російських товарів, які надходили з імперського центру. Внаслідок цього українські капітали фінансували розвиток інших регіонів.
Використання економічного потенціалу Наддніпрянщини проявлялося також у тому, що пріоритет надавався тим галузям української економіки, які мали задовольняти імперські потреби (вугледобувна, металургійна, залізорудна), тоді як ті, що могли скласти конкуренцію російським підприємцям (легка промисловість), підтримки не одержували. Внаслідок цього швидкими темпами розвивалися сировинні галузі, а інші помітно відставали. Напередодні першої світової війни Наддніпрянщина давала 72% усього видобутку сировини в імперії та лише 15% виробн
В Европе христианство начало распространяться среди германских племен. В IV – начале V в. приняли христианство готы, вандалы, бургунды и другие народы. Известно, что на первом Вселенском соборе (325 г.) уже присутствовал готский епископ. Вторая волна христианизации Германии началась после Великого переселения народов. В конце V-VI вв. среди германских племен следа не осталось от христиан. Только к концу VIII в. христианская вера вновь победила на всей территории Германии. Франки в конце V в. приняли крещение. Но, несмотря на это, еще многие оставались язычниками. Только с появлением монастырей и школ христианство окончательно закрепило свою победу во Франции.
Святой Пахомий
На юг Великобритании вместе с римским господством христианство проникло еще в III в. Но в IV в. Великобританию захватили язычники-англосаксы. Распространение христианства было остановлено, только в конце VI в. началась новая волна христианизации Англии. С VII в. христианство стало проникать в земли славянских народов.
Император Лев VI. Мозаика у имперских ворот Айя-Софии. IX в. н. э.
Первыми христианами среди славян стали хорваты и сербы. В 988 г. князь Владимир крестил Киевскую Русь. Одновременно с распространением христианства среди славянских народов оно появилось в странах Скандинавии. В первой половине XI в. христианской страной стала Дания, а во второй половине XI в. – Швеция и Норвегия. Но, распространяясь среди языческих народов, христианство многое воспринимало из местных верований, что облегчало населению принятие новой религии.
. Економічна політика імперського уряду Наддніпрянській Україні в пореформений період
Реформи 60–70-х рр., попри їх обмеженість, створили умови для економічного розвитку, уможливили, хоч і запізнілу, індустріалізацію. Її темпи в пореформений період були дуже високими. Особливо це відчувалось у Наддніпрянській Україні, де за кілька років сформувалися цілком нові галузі промисловості. Промисловий розвиток супроводжувався змінами і в інших сферах життя: всі головні міста сполучили між собою новоутворені залізниці, розгорталися процеси урбанізації, складалися нові суспільні верстви підприємців і промислових робітників тощо.
Проте політика імперського уряду не була розрахована на те, щоб Наддніпрянщина скористалася зі свого економічного розвитку. Дотримуючись традиційної політики використання економічного потенціалу українських земель задля задоволення загальноімперських потреб, російський уряд використовував для цього у пореформену добу нові форми.
Одним із них стали залізниці. Вони розглядалися як найзручніший засіб переміщення, в разі потреби, військових контингентів до будь-якого регіону імперії. Після завершення будівництва залізниць ними з Наддніпрянщини до центру імперії доправляли продукти й сировину, а звідти надходили готові вироби з російських підприємств. Внаслідок цього Наддніпрянщина втягувалася до загальноросійського ринку, відповідно до тієї ролі, яку їй визначила імперія.
Наприкінці ХІХ ст. Наддніпрянська Україна давала 26% загальноімперського прибутку, одначе на власні потреби використовувала не більше половини від цієї суми. Решта покривала потреби інших регіонів імперії. Засобом перекачування капіталів з українських губерній до центру стала також політика ціноутворення. Ціни на сировину, що відправлялася з Наддніпрянщини, були набагато нижчими, ніж вартість російських товарів, які надходили з імперського центру. Внаслідок цього українські капітали фінансували розвиток інших регіонів.
Використання економічного потенціалу Наддніпрянщини проявлялося також у тому, що пріоритет надавався тим галузям української економіки, які мали задовольняти імперські потреби (вугледобувна, металургійна, залізорудна), тоді як ті, що могли скласти конкуренцію російським підприємцям (легка промисловість), підтримки не одержували. Внаслідок цього швидкими темпами розвивалися сировинні галузі, а інші помітно відставали. Напередодні першої світової війни Наддніпрянщина давала 72% усього видобутку сировини в імперії та лише 15% виробн
Объяснение:
Христианизация Европы
В Европе христианство начало распространяться среди германских племен. В IV – начале V в. приняли христианство готы, вандалы, бургунды и другие народы. Известно, что на первом Вселенском соборе (325 г.) уже присутствовал готский епископ. Вторая волна христианизации Германии началась после Великого переселения народов. В конце V-VI вв. среди германских племен следа не осталось от христиан. Только к концу VIII в. христианская вера вновь победила на всей территории Германии. Франки в конце V в. приняли крещение. Но, несмотря на это, еще многие оставались язычниками. Только с появлением монастырей и школ христианство окончательно закрепило свою победу во Франции.
Святой Пахомий
На юг Великобритании вместе с римским господством христианство проникло еще в III в. Но в IV в. Великобританию захватили язычники-англосаксы. Распространение христианства было остановлено, только в конце VI в. началась новая волна христианизации Англии. С VII в. христианство стало проникать в земли славянских народов.
Император Лев VI. Мозаика у имперских ворот Айя-Софии. IX в. н. э.
Первыми христианами среди славян стали хорваты и сербы. В 988 г. князь Владимир крестил Киевскую Русь. Одновременно с распространением христианства среди славянских народов оно появилось в странах Скандинавии. В первой половине XI в. христианской страной стала Дания, а во второй половине XI в. – Швеция и Норвегия. Но, распространяясь среди языческих народов, христианство многое воспринимало из местных верований, что облегчало населению принятие новой религии.