Наша главная цель была аккра, но т. к. у нас не было провизии, пресной воды нам пришлось заплыть в порт александрии. и как жаль что, так не надолго. " как оно прекрасно, когда нам освещает путь маяк александрииский"- говорил мой художник: " пиши, и пиши нигде нет таких великолепных пейзажей" когда мы проплывали фарватор у нас захватывало дух. он был высокий, примерно 120-140 метров только маяк, а еще его окружало три 30-ти метровые башни, украшенные огромными статуями тритона. пока наш корабль загружали провиантом, мы вошли в город и нам сразу показалось, что все здания маленикие. наша главная цель была аккра, но т. к. у нас не было провизии, пресной воды нам пришлось заплыть в порт александрии. была серидина ночи, мы шли по улицам александрии, а арабские барды голосили сладкую музыку. наконец мы нашли приют у местной жительницы, около главной площади. на утро мы собрались пойти на окраину города, говорили что там завершается строительство александрийской библиотеки. и по правде сказать, мы опять были удивлены. опять мой ходожник воскликнул: " как будто маяк упал! ". она была длинная, но не высока. наша экскурсия была коротка, т. к. надо было уезжать в аккру.
Золота доба римської літератури або її класичний період — етап у розвитку латиномовної літератури, котрий розпочався зі смерті Луція Корнелія Сулли або з початком літературної діяльності Цицерона у 78 році до н. е. і закінчився умовно смертю Октавіана Августа у 18 році н. е.
Вважається епохою максимального розвитку літератури Римської держави, періодом, коли були утворені літературні течії неотериків, а то й узагалі — найвищим розвитком лірики; саме тоді виділилися такі імена, як Горацій, Катул, Катон, Салюстій тощо. Багатство тематики було переосмислене із грецької поезії, що вже занепадала, у той час як римська неотерика набирала дедалі більшого розголосу.
Золота доба римської літератури або її класичний період — етап у розвитку латиномовної літератури, котрий розпочався зі смерті Луція Корнелія Сулли або з початком літературної діяльності Цицерона у 78 році до н. е. і закінчився умовно смертю Октавіана Августа у 18 році н. е.
Вважається епохою максимального розвитку літератури Римської держави, періодом, коли були утворені літературні течії неотериків, а то й узагалі — найвищим розвитком лірики; саме тоді виділилися такі імена, як Горацій, Катул, Катон, Салюстій тощо. Багатство тематики було переосмислене із грецької поезії, що вже занепадала, у той час як римська неотерика набирала дедалі більшого розголосу.