Нужно написать кратко из этого текста. Псковский дворянин Афанасий Лаврентьевич Ордин-Нащокин (1605— 1680) был одним из самых известных политических деятелей России XVII в. Поступив на военную службу в 17 лет, он стал не только незаурядным военным деятелем, но и крупным дипломатом. В 1656 г. он подписал союзный договор с Курляндией, а в 1658 г. — крайне необходимое для России перемирие со Швецией. После этого царь Алексей Михайлович удостоил его чина думного дворянина, а после заключения Ординым-Нащокиным Андрусовского перемирия с Польшей (1667) — боярского достоинства. Тогда же Афанасий Лаврентьевич возглавил Посольский приказ. Во главе внешнеполитического ведомства он выступил за расширение экономических и культурных связей со странами Западной Европы и Востока. Ордин-Нащокин хотел обезопасить южные рубежи России. От соперничества с Польшей он предложил перейти к союзу с ней, направленному против турецкой угрозы.
В области внутренней политики предложения Ордина-Нащокина во многом опередили реформы Петра I. Он предложил сократить дворянское ополчение, увеличив число стрелецких полков, а также ввести в России рекрутскую повинность. Это предполагало постепенный переход к постоянно действующей армии. Ордин-Нащокин попытался ввести элементы самоуправления по европейскому образцу, передав некоторые функции суда и управления выборным представителям посадского населения. Стремясь достичь процветания российской экономики, он отменил привилегии иностранных компаний, предоставив льготы русским купцам (эти меры были закреплены в Новоторговом уставе 1667 г.), а также основателям ряда новых мануфактур. По проекту Ордина-Нащокина была установлена почтовая связь между Москвой, Вильно и Ригой.
Однако многое из задуманного ему так и не удалось осуществить. В 1671 г. Ордин-Нащокин был подвергнут опале, после чего постригся в монахи.
По вертикалі вона реалізується між центральною владою у Вашингтоні і 50 штатами, плюс столичним округом Колумбія, які мають достатньо високі повноваження, в тому числі щодо формування і розподілу місцевого бюджету, податкової політики, питань судочинства і юстиції.
Формальна дата заснування країни – 4 липня 1776 року, коли 13 британських колоніальних територій проголосили свою незалежність від метрополії. З тих пір 4 липня, День Незалежності, є національним святом США.
Діюча Конституція була ухвалена через 11 років – 17 вересня 1787 року (документ, який залишається практично незмінним і донині, був ухвалений спеціально скликаним Конституційним конвентом у Філадельфії).
Протягом історії країни до Конституції було внесено 27 поправок, причому найперші десять були внесені одночасно, отримавши назву «Біль про права». Решта 17 поправок вносилися окремо. Остання, зроблена в 1992 році, передбачала введення додаткових конституційних обмежень для підвищення оплати праці членів Конгресу.
Жодна з поправок не передбачала зміни форми правління в країні. Три поправки (1933, 1951 і 1967 років) стосувалися термінів перебування при владі президента, віце-президента і членів Конгресу.
Президент є головою виконавчої гілки влади, тобто на нього покладається завдання втілювати у життя закони, прийняті Конгресом. Він обирається максимально на 2 чотирирічні терміни, є головнокомандувачем, призначає членів адміністрації, федеральних суддів і членів Верховного суду. Проте всі вони потребують затвердження в Сенаті.
Президентом може стати будь-який громадянин США, народжений на американській території і не молодший 35 років. Аналогічні вимоги стосуються віце-президента, який обирається спільно з президентом.
Голова виконавчої влади і адміністрації (уряду) країни – Президент (з 20 січня 2009 р. – Б. Обама, 44-й президент). Кандидати в члени адміністрації, а також посли пропонуються Президентом і затверджуються Сенатом. Президент в парі з Віце-президентом (Дж. Байден) обирається кожні чотири роки за до так званої Колегії виборців, до якої входять 538 чоловік.
Законодавча влада складається з двох палат Конгресу:
Нижня - Палата представників
Верхня (Сенат).
Палата представників складається з 435 конгресменів, які переобираються кожні 2 роки. Головою Палати представників є Спікер (Ненсі Пелозі з Каліфорнії).
Натомість 100 сенаторів (по два від кожного штату) обираються на 6 років, але розбиті на 3 групи, за рахунок чого кожні два роки переобирається третина верхньої палати. Формальним головою Сенату є Віце-президент США, хоча реальним керівником є голова демократичної більшості палати (сенатор Геррі Рід від Невади).
Характерною рисою американської системи демократії є високі повноваження, якими наділена вища судова влада, тобто Верховний суд. До його складу входять 9 суддів, які пропонуються Президентом і на довічний термін затверджуються Сенатом. Нинішній голова Верховного Суду Дж. Робертс - молодший був обраний до Верховного Суду у вересні 2005 р.
Один из самых примечательных персонажей казахской истории – кюйши Кетбуга. Знаменитый Кетбуга был современником Чингисхана и как мужественный батыр, мудрый бий и выдающийся кюйши. В антологию вошел «Кюй Кетбуги» как историческое произведение той эпохи.
Самый крупный представитель восточноказахстанской домбровой традиции – кюйши Байжигит, который внес выдающийся вклад в развитие инструментальной музыки и расцвет кюев-шертпе. Живший во времена хана Абылая, Байжигит по народным преданиям сочинил около 300 кюев, за что был прозван «демоном кюев». До нашего времени кюи Байжигита донес домбрист Жунисбай, а сегодня их лучшим исполнителем является его внук Таласбек Асемкулов, активно пропагандирующий творчество великого кюйши.
Весьма разнообразны по тематике кюи Бейсенби Доненбайулы, основавшего в окрестностях Алтайско-Тарбагатайского и Илийского округов Синьцзянского края свою школу.
Еще один выходец из Тарбагатайского края – Кайракбай Шалекен-улы – замечателен тем, что был не только кюйши-домбристом, но и кюйши-сыбызгистом. Также часть восточной домбровой традиции представляет Илийский округ Синьцзянского края, где жил и творил его видный представитель Ашим Дуншиулы. Большинство кюев Ашима, которого за мастерство исполнения прозвали «Золотые пальцы», дошли до нас благодаря замечательному домбристу Камалу Макайул
Объяснение: