•Определите 2 основных измения на карте •Что означают цифровые информации на карте? •Почему появились эти изменения? •Какие обвинения могут предъявляться к репресированным личностям, народу?
Великая ремонстрация представляет собой список, состоящий из злоупотреблений и превышений полномочий королем. Этот акт был передан Карлу 1 Стюарту Парламентом Англии в 1641 году. Тогда же этот акт был принял Палатой общин.
Данный документ считается важным документов Английской революции.
Все 204 статьи подписали Джон Пим, Джордж Дайби, Джон Хэмпден и Оливер Кромвель и многие другие политические деятельности. Этот документ выражал интересы, преимущественно, буржуазии и нового дворянства.
Так почему же этот документ был создан, если он очевидно провоцировал гражданскую войну?
Объяснение:
Причины свободились к следующим пунктам:
• Буржуазия и новое дворянство хотели продемонстрировать и найти обоснование действий Карла 1, как действия, которые нарушают законы и традиции
• Буржуазия и новое дворянство хотели защитить свою собственность от короны, хотели добиться свободы торговли и предпринимательства, прекратить финансовый произвол
• Это была попытка оказать давление на королевскую власть и добиться своих требований экономического характера, а также прекращений религиозных гонений, продажу конфискованных земель ирландских католиков
• В рамках революции это конкретные действия по ограничению власть короля – то, зачем революция и происходила вовсе
Однією з перешкод на шляху радянізації західноукраїнських земель партійно-державне керівництво вважало існування Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка була носієм української національної ідеї, могутнім фактором впливу на самосвідомість населення західних теренів України, помітним явищем не лише в релігійному, а й у суспільно-політичному житті регіону. Своєю чергою, комуністичні зверхники Москви і Києва вважали УГКЦ колаборантом, оскільки, мовляв, усі 32 делегатури "дистрикту Галичина" очолювали уніатські священики, а також церква брала участь у формуванні української дивізії "Галичина" у складі вермахту, мала тісні контакти з німецькою окупаційною адміністрацією, активно і послідовно підтримувала Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію. Відкидаючи звинувачення у вигаданих гріхах колаборації і прагнучи зберегти свою церкву, у складі якої функціонувало понад 3 тис. парафій, близько 4,5 тис. храмів, які відвідувало 4,3 млн вірян, керівництво УГКЦ постійно шукало контактів із вищими органами політичної влади та державного управління СРСР. У жовтні 1944 р. митрополит Андрей Шептицький надіслав листа до Ради у справах релігії при уряді СРСР, у якому висловив готовність співпрацювати з радянською владою. Але порозумітися главі УГКЦ з кураторами церкви так і не вдалося. Незабаром, 1 листопада 1944 р., митрополит помер. Його похорон перетворився на демонстрацію величі УГКЦ, духовної та етнічної консолідації населення Західної України. Наступником владики став Йосип Сліпий. У своєму зверненні "До духовенства і віруючих" він закликав УПА до припинення збройної боротьби. Вже в грудні 1944 р. митрополит Йосип Сліпий направив до Москви повноважну делегацію, якій доручив запевнити Раду у справах релігії при РНК СРСР у тому, що УГКЦ завжди стоятиме на позиціях дотримання радянських законів, сприятиме миру і злагоді в державі. Після консультацій з В. Молотовим і М. Хрущовим, головою Ради у справах релігії при уряді СРСР І. Полянським радянський уряд гарантував, що УГКЦ не матиме перешкод у своїй діяльності. Очевидно, Й. Сталін та його найближче оточення у зв'язку з війною не хотіли вступати у відкритий конфлікт з УГКЦ, сподіваючись ретельно підготувати план її повної ліквідації.
Великая ремонстрация представляет собой список, состоящий из злоупотреблений и превышений полномочий королем. Этот акт был передан Карлу 1 Стюарту Парламентом Англии в 1641 году. Тогда же этот акт был принял Палатой общин.
Данный документ считается важным документов Английской революции.
Все 204 статьи подписали Джон Пим, Джордж Дайби, Джон Хэмпден и Оливер Кромвель и многие другие политические деятельности. Этот документ выражал интересы, преимущественно, буржуазии и нового дворянства.
Так почему же этот документ был создан, если он очевидно провоцировал гражданскую войну?
Объяснение:
Причины свободились к следующим пунктам:
• Буржуазия и новое дворянство хотели продемонстрировать и найти обоснование действий Карла 1, как действия, которые нарушают законы и традиции
• Буржуазия и новое дворянство хотели защитить свою собственность от короны, хотели добиться свободы торговли и предпринимательства, прекратить финансовый произвол
• Это была попытка оказать давление на королевскую власть и добиться своих требований экономического характера, а также прекращений религиозных гонений, продажу конфискованных земель ирландских католиков
• В рамках революции это конкретные действия по ограничению власть короля – то, зачем революция и происходила вовсе
Однією з перешкод на шляху радянізації західноукраїнських земель партійно-державне керівництво вважало існування Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка була носієм української національної ідеї, могутнім фактором впливу на самосвідомість населення західних теренів України, помітним явищем не лише в релігійному, а й у суспільно-політичному житті регіону. Своєю чергою, комуністичні зверхники Москви і Києва вважали УГКЦ колаборантом, оскільки, мовляв, усі 32 делегатури "дистрикту Галичина" очолювали уніатські священики, а також церква брала участь у формуванні української дивізії "Галичина" у складі вермахту, мала тісні контакти з німецькою окупаційною адміністрацією, активно і послідовно підтримувала Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію. Відкидаючи звинувачення у вигаданих гріхах колаборації і прагнучи зберегти свою церкву, у складі якої функціонувало понад 3 тис. парафій, близько 4,5 тис. храмів, які відвідувало 4,3 млн вірян, керівництво УГКЦ постійно шукало контактів із вищими органами політичної влади та державного управління СРСР. У жовтні 1944 р. митрополит Андрей Шептицький надіслав листа до Ради у справах релігії при уряді СРСР, у якому висловив готовність співпрацювати з радянською владою. Але порозумітися главі УГКЦ з кураторами церкви так і не вдалося. Незабаром, 1 листопада 1944 р., митрополит помер. Його похорон перетворився на демонстрацію величі УГКЦ, духовної та етнічної консолідації населення Західної України. Наступником владики став Йосип Сліпий. У своєму зверненні "До духовенства і віруючих" він закликав УПА до припинення збройної боротьби. Вже в грудні 1944 р. митрополит Йосип Сліпий направив до Москви повноважну делегацію, якій доручив запевнити Раду у справах релігії при РНК СРСР у тому, що УГКЦ завжди стоятиме на позиціях дотримання радянських законів, сприятиме миру і злагоді в державі. Після консультацій з В. Молотовим і М. Хрущовим, головою Ради у справах релігії при уряді СРСР І. Полянським радянський уряд гарантував, що УГКЦ не матиме перешкод у своїй діяльності. Очевидно, Й. Сталін та його найближче оточення у зв'язку з війною не хотіли вступати у відкритий конфлікт з УГКЦ, сподіваючись ретельно підготувати план її повної ліквідації.
Объяснение: