ОбъяНова́ економі́чна полі́тика (НЕП) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком у селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.
НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами.
З другої половини 1920-х років почалися перші спроби згортання НЕПу. Ліквідовувалися синдикати в промисловості, з якої адміністративно витіснявся приватний капітал, створювалася жорстка централізована система управління економікою (господарські наркомати). Сталін і його оточення узяли курс на примусове вилучення хліба й насильницьку колективізацію села. Проводилися репресії проти управлінських кадрів (Шахтинська справа, процес Промпартії тощо). На початок 1930-х років НЕП був фактично згорнутий.снение:
До конца Третьей республики радикалы обычно были крупнейшей партией в парламенте, однако, добившись основных своих целей, партия стала переходить на более консервативные позиции; слева её всё сильнее теснили социалисты. Находясь в центре политического поля и выступая как против реакции, так и против социалистической революции, радикалы участвовали в составе практически всех коалиционных правительств, то блокируясь с правыми, то получая поддержку левых. Дюверже писал: «Во Франции с 1905 г. намечается доминирование партии радикалов: практически оно не прекращалось вплоть до 1940 г., поскольку правое крыло радикалов обычно имело известное влияние на консервативные правительства, даже в период Национального блока». Также он относил радикалов к числу партий, в которых парламентская фракция доминирует над руководством партии, объясняя это высокой децентрализованностью партии...
ОбъяНова́ економі́чна полі́тика (НЕП) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком у селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.
НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами.
З другої половини 1920-х років почалися перші спроби згортання НЕПу. Ліквідовувалися синдикати в промисловості, з якої адміністративно витіснявся приватний капітал, створювалася жорстка централізована система управління економікою (господарські наркомати). Сталін і його оточення узяли курс на примусове вилучення хліба й насильницьку колективізацію села. Проводилися репресії проти управлінських кадрів (Шахтинська справа, процес Промпартії тощо). На початок 1930-х років НЕП був фактично згорнутий.снение:
До конца Третьей республики радикалы обычно были крупнейшей партией в парламенте, однако, добившись основных своих целей, партия стала переходить на более консервативные позиции; слева её всё сильнее теснили социалисты. Находясь в центре политического поля и выступая как против реакции, так и против социалистической революции, радикалы участвовали в составе практически всех коалиционных правительств, то блокируясь с правыми, то получая поддержку левых. Дюверже писал: «Во Франции с 1905 г. намечается доминирование партии радикалов: практически оно не прекращалось вплоть до 1940 г., поскольку правое крыло радикалов обычно имело известное влияние на консервативные правительства, даже в период Национального блока». Также он относил радикалов к числу партий, в которых парламентская фракция доминирует над руководством партии, объясняя это высокой децентрализованностью партии...
Объяснение: