Ян Гус не тільки чеський релегійний мислитель, теолог, філософ та реформатор, а й щей національний герой Чехії. Своєю творчісттю він майже на сто років випередив своїх наступників.
Він був популярним тому що його висловлювання були близьки до простого народу, які підтримували думку Яна, що церква не має права брати спплату за таїнства та продавати посати. Гусак закликав повернутися до джерел християнської віри.
6 липня 1415 року Яна Гуса засудили до смертної кари через спалення живцем на багатті. І навіть будучи прив’язаним до стовпа, посеред вогню, реформатор не втратив віри і продовжував вимовляти гімни і молитви в ім’я Бога.
Без сумніву Ян Гусак був сміливою людиною тому що, мав сміливість протистояти церкви з її устріїм і неминуюча страта його не лякала. Як говорять легенди , що під час страти Гус сказав: «Я лише гусак, а за мною прийде орел» Через деякий час його реформаторську справу продовжив Мартін Лютер
Соляной бунт (Московское восстание 1648 года) — один из крупнейших городских бунтов (восстаний) периода царствования Алексея Михайловича.
Причиной волнений стало недовольство «тяглого» населения деятельностью главы правительства Бориса Морозова и его сподвижников. Политика бояр привела к увеличению налогового бремени и повышению цен на соль в несколько раз. В восстании принимали участие посадские люди, городские ремесленники, стрельцы. Восставшие разорили многие боярские дворы, устроили поджоги в Белом городе и Китай-городе. В ходе бунта были убиты инициатор введения соляного налога Назарий Чистый, глава Пушкарского приказа Пётр Траханиотов и судья Земского приказа Леонтий Плещеев. Борис Морозов был отправлен царём в ссылку в Кирилло-Белозерский монастырь. Результатом московского восстания стал созыв нового Земского Собора и принятие Соборного Уложения 1649 года[1].
Соляной бунт стал важным событием росту социально-политической активности в России в середине XVII века. Волнения, вызванные повышением цен на товар
Ян Гус не тільки чеський релегійний мислитель, теолог, філософ та реформатор, а й щей національний герой Чехії. Своєю творчісттю він майже на сто років випередив своїх наступників.
Він був популярним тому що його висловлювання були близьки до простого народу, які підтримували думку Яна, що церква не має права брати спплату за таїнства та продавати посати. Гусак закликав повернутися до джерел християнської віри.
6 липня 1415 року Яна Гуса засудили до смертної кари через спалення живцем на багатті. І навіть будучи прив’язаним до стовпа, посеред вогню, реформатор не втратив віри і продовжував вимовляти гімни і молитви в ім’я Бога.
Без сумніву Ян Гусак був сміливою людиною тому що, мав сміливість протистояти церкви з її устріїм і неминуюча страта його не лякала. Як говорять легенди , що під час страти Гус сказав: «Я лише гусак, а за мною прийде орел» Через деякий час його реформаторську справу продовжив Мартін Лютер
Объяснение:
Соляной бунт (Московское восстание 1648 года) — один из крупнейших городских бунтов (восстаний) периода царствования Алексея Михайловича.
Причиной волнений стало недовольство «тяглого» населения деятельностью главы правительства Бориса Морозова и его сподвижников. Политика бояр привела к увеличению налогового бремени и повышению цен на соль в несколько раз. В восстании принимали участие посадские люди, городские ремесленники, стрельцы. Восставшие разорили многие боярские дворы, устроили поджоги в Белом городе и Китай-городе. В ходе бунта были убиты инициатор введения соляного налога Назарий Чистый, глава Пушкарского приказа Пётр Траханиотов и судья Земского приказа Леонтий Плещеев. Борис Морозов был отправлен царём в ссылку в Кирилло-Белозерский монастырь. Результатом московского восстания стал созыв нового Земского Собора и принятие Соборного Уложения 1649 года[1].
Соляной бунт стал важным событием росту социально-политической активности в России в середине XVII века. Волнения, вызванные повышением цен на товар
Объяснение: