Уроженец Коломны Пётр Михайлович Кислов в Великой Отечественной войне участвовал с февраля 1942 года. Особенно отличился при форсировании Днепра в Гомельской области. Заместитель командира батальона по политической части старший лейтенант П.М.Кислов под жестоким огнём фашистов первым с группой бойцов переправился на правый берег реки. Солдаты ворвались в окопы гитлеровцев, и завязалась рукопашная схватка. Гитлеровцы не выдержали натиска штурмовавших, обратились в бегство.
Кислов мгновенно оценил обстановку: медлить нельзя, необходимо развить успех. Нужно личным примером увлечь воинов. Выпрыгнул из окопа и повёл за собой солдат. Вскоре вся первая линия немецких траншей была захвачена. Поставленная перед штурмующей группой задача выполнена: плацдарм захвачен. П.М.Кислову было присвоено звание Героя Советского Союза.
Александр Спиридонович Маслов Александр Спиридонович Маслов (Приложение 1) родился 22 ноября 1907 г. в семье Спиридона Федоровича и Марии Ивановны Масловых в селе Андреевское Коломенского уезда. В 1926 г. окончил школу крестьянской Молодежи в местечке Аннино. После окончания в Москве курсов киномехаников три года работал киномехаником в Коломне при отделе народного образования.
В октябре 1929 г. был призван в армию Коломенским военкоматом. Служил в 10-м Туркестанском стрелковом полку в Ленинграде. Затем там же полтора года учился в военно-теоретической школе лётчиков. Окончил 2— ю военную школу лётчиков в Борисоглебске, курсы командиров кораблей в Ейске [5, с. 130]. В Аттестации на командира отряда 4- й авиаэскадрильи про А.С. Маслова говориться , волевой командир, пользуется авторитетом, энергичен, требователен к себе и к подчиненным. Умеет организовать работу, расставить силы, личным показом передает опыт подчиненным.
Год служил старшим лётчиком в 16-й тяжелобомбардировочной эскадрилье в Ржеве. С февраля 1935 г. проходил службу в 21-й авиабригаде в Ростове- на-Дону, с ноября 1940 г. - в 3-м дальнебомбардировочном корпусе. С мая 1941 г. — командир 3-й эскадрильи 207-го дальнебомбардировочного авиаполка.
К началу Великой Отечественной войны А.С. Маслов был уже опытным летчиком. В 1939 году ему было присвоено очередное воинское звание капитан. Служил он тогда в должности командира третьей эскадрильи 207- го Дальнебомбардировочного авиационного полка 42-й авиадивизии дальнего действия Западного особого военного округа. Был женат, имел дочку.
Александр Спиридонович Маслов наш земляк, совершивший великий подвиг самопожертвования. Благодаря таким людям Победа в Великой Отечественной войне стала возможной. Память о нем увековечена: в названии Проводниковской Средней общеобразовательной школы имени героя Российской Федерации А.С. Маслова, слева от входа в школу расположен памятник Герою Российской Федерации А.С. Маслову, на въезде в с. Андреевское установлен памятный знак Герою России А.С. Маслову, в Коломне его именем названа улица в Городищах.
Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.
Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.
Рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.
За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.
Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.
Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.
Скульптура – один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.
Уроженец Коломны Пётр Михайлович Кислов в Великой Отечественной войне участвовал с февраля 1942 года. Особенно отличился при форсировании Днепра в Гомельской области. Заместитель командира батальона по политической части старший лейтенант П.М.Кислов под жестоким огнём фашистов первым с группой бойцов переправился на правый берег реки. Солдаты ворвались в окопы гитлеровцев, и завязалась рукопашная схватка. Гитлеровцы не выдержали натиска штурмовавших, обратились в бегство.
Кислов мгновенно оценил обстановку: медлить нельзя, необходимо развить успех. Нужно личным примером увлечь воинов. Выпрыгнул из окопа и повёл за собой солдат. Вскоре вся первая линия немецких траншей была захвачена. Поставленная перед штурмующей группой задача выполнена: плацдарм захвачен. П.М.Кислову было присвоено звание Героя Советского Союза.
Александр Спиридонович Маслов Александр Спиридонович Маслов (Приложение 1) родился 22 ноября 1907 г. в семье Спиридона Федоровича и Марии Ивановны Масловых в селе Андреевское Коломенского уезда. В 1926 г. окончил школу крестьянской Молодежи в местечке Аннино. После окончания в Москве курсов киномехаников три года работал киномехаником в Коломне при отделе народного образования.
В октябре 1929 г. был призван в армию Коломенским военкоматом. Служил в 10-м Туркестанском стрелковом полку в Ленинграде. Затем там же полтора года учился в военно-теоретической школе лётчиков. Окончил 2— ю военную школу лётчиков в Борисоглебске, курсы командиров кораблей в Ейске [5, с. 130]. В Аттестации на командира отряда 4- й авиаэскадрильи про А.С. Маслова говориться , волевой командир, пользуется авторитетом, энергичен, требователен к себе и к подчиненным. Умеет организовать работу, расставить силы, личным показом передает опыт подчиненным.
Год служил старшим лётчиком в 16-й тяжелобомбардировочной эскадрилье в Ржеве. С февраля 1935 г. проходил службу в 21-й авиабригаде в Ростове- на-Дону, с ноября 1940 г. - в 3-м дальнебомбардировочном корпусе. С мая 1941 г. — командир 3-й эскадрильи 207-го дальнебомбардировочного авиаполка.
К началу Великой Отечественной войны А.С. Маслов был уже опытным летчиком. В 1939 году ему было присвоено очередное воинское звание капитан. Служил он тогда в должности командира третьей эскадрильи 207- го Дальнебомбардировочного авиационного полка 42-й авиадивизии дальнего действия Западного особого военного округа. Был женат, имел дочку.
Александр Спиридонович Маслов наш земляк, совершивший великий подвиг самопожертвования. Благодаря таким людям Победа в Великой Отечественной войне стала возможной. Память о нем увековечена: в названии Проводниковской Средней общеобразовательной школы имени героя Российской Федерации А.С. Маслова, слева от входа в школу расположен памятник Герою Российской Федерации А.С. Маслову, на въезде в с. Андреевское установлен памятный знак Герою России А.С. Маслову, в Коломне его именем названа улица в Городищах.
Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.
Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.
Рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.
За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.
Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.
Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.
Скульптура – один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.