Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
Названия планет Солнечной системы пришли к нам из римской и греческой мифологии. За исключением Земли, все планеты Солнечной системы названы в честь древних богов.
Меркурий, самую близкую к Солнцу планету, начали наблюдать еще в 14 веке до нашей эры. Различные культуры, в разные периоды времени давали различные имена этой планете. Изначально планета была известна как Нинури, позднее ее стали называть Набу. В Древней Греции в разное время планета носила названия Стилбон, Гермаон и Аполлон. То название, под которым мы знаем планету сегодня, пришло от римлян, и связано с тем, что Меркурий быстрее других планет перемещается по небу. Меркурий - это быстроногий римский бог торговли.
Венера, являясь самой яркой на небе планетой, получила свое название в честь римской богини любви и красоты. К сведению, это единственная планета в Солнечной системе, которую назвали в честь женского божества.
Марс, четвертая от Солнца планета, назван в честь древнеримского бога войны. Однако не все знают, что изначально Марс был богом плодородия, и лишь позднее стал олицетворяться с греческим богом войны Аресом.
Сатурн, вторая по величине планета Солнечной системы, получил свое название в честь очень почитаемого среди римлян бога земледелия. По легенде, этот бог научил людей строить дома, выращивать растения и обрабатывать землю.
Юпитер, как и другие планеты, имел множество имен в различных культурах: "Мулу-баббар" в месопотамской культуре, "Суй-Син" в китайской, "Звезда Зевса" в греческой. Окончательное название самая большая планета Солнечной системы получила в честь верховного бога Юпитера, бога неба и света.
Уран был открыт в 1781 году английским астрономом Уильямом Гершелем и назван в честь греческого бога неба Урана, отца Кроноса (в римской мифологии Сатурна) и, соответственно, деда Зевса (у римлян — Юпитер) .
Нептун, обнаруженный 23 сентября 1846 г. , стал первой планетой, открытой благодаря математическим расчётам, а не путём регулярных наблюдений. Назван в честь римского бога морей.
Плутон — крупнейшая наряду с Эридой по размерам карликовая планета Солнечной системы. Со дня своего открытия в 1930 и до 2006 года Плутон считался девятой планетой Солнечной системы. Имя «Плутон» первой предложила Венеция Берни, одиннадцатилетняя школьница из Оксфорда. Венеция интересовалась не только астрономией, но и классической мифологией, и решила, что это имя — древнеримский вариант имени греческого бога подземного царства — подходит для такого, вероятно, тёмного и холодного мира. Она предложила это название в разговоре со своим дедом Фолконером Мейданом, работавшим в Бодлианской библиотеке в Оксфордском университете — Мейдан прочитал об открытии планеты в The Times и за завтраком рассказал об этом внучке. Её предложение он передал профессору Герберту Тернеру, который телеграфировал его коллегам в США.
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
Меркурий, самую близкую к Солнцу планету, начали наблюдать еще в 14 веке до нашей эры. Различные культуры, в разные периоды времени давали различные имена этой планете. Изначально планета была известна как Нинури, позднее ее стали называть Набу. В Древней Греции в разное время планета носила названия Стилбон, Гермаон и Аполлон. То название, под которым мы знаем планету сегодня, пришло от римлян, и связано с тем, что Меркурий быстрее других планет перемещается по небу. Меркурий - это быстроногий римский бог торговли.
Венера, являясь самой яркой на небе планетой, получила свое название в честь римской богини любви и красоты. К сведению, это единственная планета в Солнечной системе, которую назвали в честь женского божества.
Марс, четвертая от Солнца планета, назван в честь древнеримского бога войны. Однако не все знают, что изначально Марс был богом плодородия, и лишь позднее стал олицетворяться с греческим богом войны Аресом.
Сатурн, вторая по величине планета Солнечной системы, получил свое название в честь очень почитаемого среди римлян бога земледелия. По легенде, этот бог научил людей строить дома, выращивать растения и обрабатывать землю.
Юпитер, как и другие планеты, имел множество имен в различных культурах: "Мулу-баббар" в месопотамской культуре, "Суй-Син" в китайской, "Звезда Зевса" в греческой. Окончательное название самая большая планета Солнечной системы получила в честь верховного бога Юпитера, бога неба и света.
Уран был открыт в 1781 году английским астрономом Уильямом Гершелем и назван в честь греческого бога неба Урана, отца Кроноса (в римской мифологии Сатурна) и, соответственно, деда Зевса (у римлян — Юпитер) .
Нептун, обнаруженный 23 сентября 1846 г. , стал первой планетой, открытой благодаря математическим расчётам, а не путём регулярных наблюдений. Назван в честь римского бога морей.
Плутон — крупнейшая наряду с Эридой по размерам карликовая планета Солнечной системы. Со дня своего открытия в 1930 и до 2006 года Плутон считался девятой планетой Солнечной системы. Имя «Плутон» первой предложила Венеция Берни, одиннадцатилетняя школьница из Оксфорда. Венеция интересовалась не только астрономией, но и классической мифологией, и решила, что это имя — древнеримский вариант имени греческого бога подземного царства — подходит для такого, вероятно, тёмного и холодного мира. Она предложила это название в разговоре со своим дедом Фолконером Мейданом, работавшим в Бодлианской библиотеке в Оксфордском университете — Мейдан прочитал об открытии планеты в The Times и за завтраком рассказал об этом внучке. Её предложение он передал профессору Герберту Тернеру, который телеграфировал его коллегам в США.