У восьмому столітті до наший ери в одному з грецьких міст - Спарті - жило войовниче плем'я (яке за назвою міста називалися ще спартанцями). Вони здійснювали набіги на сусідні території і поневолили племена, що жили там. Численні військові походи вимагали від спартанців великої сили й витривалості. Адже спартанці були професійними воїнами. Тоді ж у Спарті виникла особлива система виховання дітей. Усі спартанські хлопчики були розділені на загони за віком. Виховання дітей у цих загонах було дуже суворим. Ставилася єдина мета - досягти, щоб усі спартанські діти стали сильними і фізично загартованими. Ці вимоги розповсюджувалися і на хлопчиків, і на дівчаток, які в майбутньому повинні були ставати здоровими і сильними матерями. От так описує старогрецький історик Плутарх спартанську систему виховання хлопчиків: «Грамоті вони вчилися лише в тій мірі, у якій без цього не можна обійтися, в останньому ж все виховання зводилося до вимог беззаперечно підкорятися, стійко переносити позбавлення і брати верх над супротивником. Із віком вимоги робилися все жорсткішими: хлоп'ят коротко стригли, вони бігали босоніж, привчалися грати голими. У дванадцять років вони вже ходили без хітона (одяг, схожий на рубашку, часто без рукавів), отримуючи раз на рік верхнє плаття, вони були брудні, запущені; лазні були їм незнайомі - за весь рік лише декілька днів вони користувалися цим благом. Спали вони разом, по загонах, на підстилках, які самі собі готували, ламаючи голіруч мітелки очерету на березі Еврота». Щоб перевірити, як діти засвоїли уроки фізичної підготовки у Спарті встановлювалися спеціальні святкування, на яких вони повинні були показувати свої успіхи і довести, що вони стали справжніми чоловіками і можуть вступити в суспільство дорослих воїнів. Святкування проводилися в храмі Артеміди Орфії, стародавньої богині родючості. Під час цих святкувань на честь богині група хлопців повинна була викрадати сир, який охороняла інша група. Той, кому це вдавалося, проголошувався переможцем. У пізніші часи на святах на честь богині Артеміди хлопцям доводилося витримувати і суворіші випробування волі і мужності. Їх били батогами. Випробування витримували ті хлопці, які за весь цей час не видадуть ні єдиного стогону.
Спартанське виховання, державна система виховання і вчення, що існувала в 8—4 вв.(століття) до н.е. в Спарті(Древня Греція), мала на меті підготовку фізично розвинених, стійких, сміливих, вольових, відданих рабовласницьких буд воїнів. З 7—8 до 20 років молодь виховувалася в державних інтернатах військового типа. С. ст включало систему всіляких фізичних вправ, гартування, вчення військовому мистецтву (на початку в процесі військових ігор, потім спеціальна підготовка), а також читанню, листу, короткій і чіткій мові, хоровому співу, грі на музичному інструменті. С. ст передбачало і всестороннє фізичне виховання дівчат, що здійснювалося в сім'ї.
У восьмому столітті до наший ери в одному з грецьких міст - Спарті - жило войовниче плем'я (яке за назвою міста називалися ще спартанцями). Вони здійснювали набіги на сусідні території і поневолили племена, що жили там. Численні військові походи вимагали від спартанців великої сили й витривалості. Адже спартанці були професійними воїнами. Тоді ж у Спарті виникла особлива система виховання дітей. Усі спартанські хлопчики були розділені на загони за віком. Виховання дітей у цих загонах було дуже суворим. Ставилася єдина мета - досягти, щоб усі спартанські діти стали сильними і фізично загартованими. Ці вимоги розповсюджувалися і на хлопчиків, і на дівчаток, які в майбутньому повинні були ставати здоровими і сильними матерями. От так описує старогрецький історик Плутарх спартанську систему виховання хлопчиків: «Грамоті вони вчилися лише в тій мірі, у якій без цього не можна обійтися, в останньому ж все виховання зводилося до вимог беззаперечно підкорятися, стійко переносити позбавлення і брати верх над супротивником. Із віком вимоги робилися все жорсткішими: хлоп'ят коротко стригли, вони бігали босоніж, привчалися грати голими. У дванадцять років вони вже ходили без хітона (одяг, схожий на рубашку, часто без рукавів), отримуючи раз на рік верхнє плаття, вони були брудні, запущені; лазні були їм незнайомі - за весь рік лише декілька днів вони користувалися цим благом. Спали вони разом, по загонах, на підстилках, які самі собі готували, ламаючи голіруч мітелки очерету на березі Еврота». Щоб перевірити, як діти засвоїли уроки фізичної підготовки у Спарті встановлювалися спеціальні святкування, на яких вони повинні були показувати свої успіхи і довести, що вони стали справжніми чоловіками і можуть вступити в суспільство дорослих воїнів. Святкування проводилися в храмі Артеміди Орфії, стародавньої богині родючості. Під час цих святкувань на честь богині група хлопців повинна була викрадати сир, який охороняла інша група. Той, кому це вдавалося, проголошувався переможцем. У пізніші часи на святах на честь богині Артеміди хлопцям доводилося витримувати і суворіші випробування волі і мужності. Їх били батогами. Випробування витримували ті хлопці, які за весь цей час не видадуть ні єдиного стогону.
Спартанське виховання, державна система виховання і вчення, що існувала в 8—4 вв.(століття) до н.е. в Спарті(Древня Греція), мала на меті підготовку фізично розвинених, стійких, сміливих, вольових, відданих рабовласницьких буд воїнів. З 7—8 до 20 років молодь виховувалася в державних інтернатах військового типа. С. ст включало систему всіляких фізичних вправ, гартування, вчення військовому мистецтву (на початку в процесі військових ігор, потім спеціальна підготовка), а також читанню, листу, короткій і чіткій мові, хоровому співу, грі на музичному інструменті. С. ст передбачало і всестороннє фізичне виховання дівчат, що здійснювалося в сім'ї.