Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання. Джеймс гірко заздрив молодості дружини. Часом він думав, що ніколи б із нею
не одружився, якби знав я, що вона матиме стільки років перед собою, тим часом як
йому залишиться їх зовсім мало. Це річ неприродна. Він помре, а вона ще житиме
років п'ятнадцять-двадцять і, мабуть, витратить силу грошей: у неї завжди був нахил
до марнотратства. Чого доброго, вона ще схоче купити собі автомобіль. Сісілі, Рейчел,
Імоджен
вся ота молодь тепер катається на велосипедах, їздить бозна-куди. А тепер
і Роджера не стало. Хтозна, що воно діється, ні в чому немає певності! Рід розпадаєть
ся... Роджер! Роджер у труні! Він згадав, як 1824 року, коли вони поверталися вдвох
із школи, сидячи на передку диліжанса «Тихохід», Роджер заліз у скриню для багажу
і заснув. Джеймс захихотів тоненько. Ну й смішний же хлопець був Роджер
оригінал!
Хтозна, що діється! Молодший за нього і вже в труні!.. [Із роману Дж. Голсуорсі
«Власник» (цикл «Сага про Форсайтів»)]
1) Про які зміни, що торкнулися транспортних засобів у XIX ст., свідчить цей уривок?
2) Завдяки чому стали можливими ці зміни?
3) Як герой роману Джеймс ставився до нових засобів пересування? Як ви вважаєте,
чому?
Объяснение:
наливаться (соком), набухать; пылать страстью) — кульминация сексуального возбуждения, характеризующаяся чувством освобождения от возбуждения. Оргазм не всегда ощущается как сильное и приятное чувство. Это момент резкого завершения возбуждения, характеризующийся спазмами в районе гениталий, иногда распространяющимися на всё тело, что может случаться не всегда. Ощущение оргазма зависит от разных факторов, таких как: эмоциональное, психологическое состояние, сила возбуждения стимуляции.
Завдяки відміні кріпостного права селяни отримали свободу, але більша частина земель так і лишилася під контролем знаті, так що матеріальне становище селян особливо не змінилося.
Як і на всій території Російської імперії, в Україні вирувала промислова революція. В поєднанні зі згаданим вище фактором це призвело до того, що у селян з'явився вибір - вкалувати на своїй ділянці землі і мати з неї самі продукти харчування чи податися працювати на заводи (особливо багато виникло заводів цукру-рафінаду). Селянин міг податися на тимчасові заробітки, привезти додому грошей і вкласти у своє господарство, а міг пропивати все до копійки, поки не помре від важкої праці.
Дворянство, що звикло жити на широку ногу і не думати про завтрашній день, масово банкрутувало, бо відтепер для роботи на своїй землі вони мусили наймати селян або здавати землю в аренду, а тут думати і рахувати треба. Раніше їм кріпаки приносили все готове, а тепер бери і веди бізнес сам - коли там пограєш в карти чи покатаєшся з циганами в Київ!