В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
2222381
2222381
19.12.2022 15:08 •  История

Розгорнутий план до параграфу 27 іст укр О.Гісем О.Мартинюк

Показать ответ
Ответ:
Dasha12541
Dasha12541
07.03.2020 01:03

Відповідь:

Пояснення:Французький абсолютизм — абсолютна монархія, що утвердилась у Франції в останні два століття існування Старого порядку. Абсолютизм прийшов на заміну періоду станової монархії і був ліквідований Великою Французькою революцією.

Спроба генеральних штатів в період релігійних війн обмежити королівську владу не вдалась. Цьому завадили прагнення знаті повернутися до феодального роздроблення і бажання міст відновити свою колишню незалежність, тоді як генеральні штати могли бути всього лиш центральною владою, при цьому не надаючи більш широких прав містам та місцевій знаті.

З іншого боку, вищі стани і міщани ворогували між собою. Народ був невдоволений свавіллям дворян і міжусобицями, та був готовий підтримати владу, яка рятувала його від анархії. Генріх IV взагалі не скликав генеральних штатів; після цього вони скликалися лише одного разу. Головним завданням його уряду було покращення економічного добробуту країни і державних фінансів. Йому допомагав міністр Сюллі — суворий і чесний гугенот. Вони піклувалися про розвиток сільськогосподарського сектору (землеробства) і промисловості, про полегшення податкового навантаження, про внесення порядку в фінансову систему, однак для втілення задумів їм забракло часу.

У період раннього дитинства Людовіка XIII, в 1614 році, для припинення заворушень в управлінні були скликані генеральні штати. Третій стан виступив з цільовою програмою перетворень:

1) скликати державних чиновників на певні терміни;

2) привілеї духовенства і дворянства мали бути відмінені, а податки розповсюджувалися б більш рівномірно;

3) уряд припиняв купувати покірність вельмож грошовими роздачами, для того щоби припинити довільні арешти.

Вище духівництво і дворянство були вкрай незадоволені такими заявами і протестували проти слів оратора третього стану, який зрівняв три стани з трьома синами одного батька. Привілейовані стани не хотіли бачити братами людей, яких вони швидше вважали своїми слугами. Скликання штатів не змінило ситуацію, і після цього вони не скликалися протягом 175 років.

Початок встановлення режиму абсолютизму у Франції поклала ще династія Валуа в кінці XV ст. (Людовік XII, Генріх II). Велике зна­чення мало остаточне завершення політичного об'єднання країни за Людовіка XI (1461-1483), а його наступники намагалися скористатися наданими можливостями для встановлення повного контролю над усі­ма провінціями та для ліквідації автономії міст. До середини XVI ст. майже уся територія країни перебувала під владою короля. Нова динас­тія Бурбонів (з другої пол. XVI ст.) мала уже необмежену владу. Утвер­дження абсолютизму супроводилося війнами між католиками і гугено­тами, монархія зуміла використати і цю обставину для свого зміцнення.

Остаточно сформувався абсолютизм за кардинала Рішельє, який служив у слабовольного Людовіка XIII. Рішельє суворо придушував виступи народних низів, розправлявся з релігійними дисидентами-гугенотами, рішуче карав непокірних магнатів. «Інтереси держави,-стверджував Рішельє,- є найвище благо... Моя перша ціль - велич короля, друга - могутність королівства».

Для управління провінціями замість колишніх герцогів і графів та їх наступників - прево і бальї були поставлені нові королівські чино­вники - «інтенданти поліції, юстиції і фінансів». В їхню компетен­цію входило керівництво місцевою поліцією та збройними силами, а також збір податків. Інтендантів призначали з осіб немісцевого похо­дження, як правило, незнатних. Ця посада не продавалася з торгів, як майже усі інші.

0,0(0 оценок)
Ответ:
gdrsfdfsfss
gdrsfdfsfss
07.03.2020 01:03

1)      Освобождение русских земель от ордынской зависимости.

В 1480 г. произошло стояние на р. Угре против хана Ахмата, в результате которого Руси удалось освободиться от татаро-монгольского ига.

Итог: 

Россия перестала платить дань Золотой Орде.

2)      Борьба с Литвой.

Приоритетным направлением во внешней политике в период правления Ивана 3 была борьба с Литвой. Многие мелкие владельцы земель перешли на службу от литовского князя к московскому, что привело к войне с Литвой в 1500 г., несмотря на то, что правителем Литвы был зять Ивана. Поражение литовских войск позволило присоединить к Москве Черниговские и Смоленские земли.  В 1503 г. Великий князь заключил перемирие с Литвой на 6 лет. Одним из пунктов мирного договора было обложение данью Ливонского ордена за город Юрьев. Предложение о вечном мире российским правителем было отклонено, так как под литовской зависимостью оставались ещё Киев и Смоленск.

Итог:  

Присоединение Чернигово-северских земель. Получение дани с Ливонского ордена.

3)      Взаимодействие с Крымским ханством.

В 1472 году был заключен русско-крымский союз, по которому были обозначены общие вражеские страны. В 1482 г. крымские войска разорили южную Русь, что существенно снизило бое Литовского княжества.

Итог:

 Крым – союзник России.

4)      Отношения с Казанским ханством.

Иван III стремился подчинить Москве и Казанское государство. Было предпринято два военных похода (1467 г., 1469 г.) на Казань. В итоге в 1470 г. с Казанским ханством был заключен мир, и установлены вассальные отношения. В 1487 г. великий князь совершил успешный поход на Казань и посадил на престол хана Махмет-Аминя, послушно восседающего последующие 17 лет.

Итог: 

Установлен контроль над Казанским ханством.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота