1. Наші землі в 9-10 ст. чужинці називали «країною градів». «Гради», тобто фортеці, споруджували з дерева - городили, звідси й назва - «город», або «град». Укріплені поселення поступово перетворювалися на міста. Великі міста складалися з трьох частин. До них входили - дитинець, поділ, передмістя.
2. У містах мешкали: князі, бояри, духовенство, купці, ремісники, гончарі тощо. Князі і бояри займалися політикою, духівництво - церковною справою, ремісники - різними видами ремесел, наприклад кожум’яки, гончарі, ковалі тощо.
3. Міста заселяли переважно ремісники, а села - селяни, які займалися хліборобством, городництвом, скотарством. У давньому селі було півтора-два десятки жител, споруджених з дерева. Селяни вирощували сільськогосподарські рослини, розводили велику та дрібну худобу, займалися рибальством та мисливством і знали бортництво (бджільництво).
3. Накресліть лінію часу, позначте на ній відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.
Відповідь:
Щоб дізнатися скільки століть пролежали прикраси в схованці, потрібно від 20 століття (коли було знайдене) відняти 13 століття (час створення житла) і отримаємо - 7 століть пролежали прикраси в схованці.
Щоб дізнатися скільки років минуло з моменту знаходження прикрас до сьогодення, потрібно від 2015 року відняти 1955 рік (рік знаходження прикрас) і отримаємо - 60 років минуло
Международное положение России, созданное Петром Великим, было очень хорошо. Преследуя вековые задачи России с редким историческим чутьем, Петр достиг важных успехов: 1) приобрел Балтийское море – на западе, 2) прочно поставил русское влияние в Польше – на юго-западе, 3) явился грозным врагом Турции – на юге. При Петре Россия стала первоклассной державой в Европе, в делах Западной Европы ее голос пользовался большим значением. Но Петр не принял на себя никаких обязательств перед западноевропейскими державами и мало вмешивался в местные и частные вопросы западноевропейской политической жизни. Вместе с тем Петр установил прекрасные отношения с Австрией и Пруссией, т. е. теми державами, с которыми у России были общие интересы по отношению к Турции, Польше и Швеции.
После Петра I, при Екатерине и Петре II, продолжали действовать, как действовал Петр, потому что не хотели начинать ничего нового. При Екатерине борьба за Испанию продолжалась на западе Европы; против Австрии образовался союз Франции, Англии и Пруссии. Зная Россию как давнишнего друга Австрии, эти три державы старались всеми силами разъединить ее с австрийцами и не успели. Русское правительство вступило в формальный союз с Австрией, ибо желало ее в своих отношениях к Турции. При Екатерине боялись войны, но в Европе ее не было, – и русским приходилось только вести вялую войну на персидских границах, потому что мир, заключенный Петром, оказался непрочным.
При Петре II снова вышел на сцену вопрос о разделе Польши, который существовал уже при Петре Великом. Пруссия и Австрия хотели этого раздела. Но Россия и при первом, и при втором императоре не относилась сочувственно к этому плану уничтожения Речи Посполитой. Напротив, Россия вступила в договор с Пруссией относительно того, чтобы действовать согласно при замещении польского престола после смерти короля Августа II.
1. Наші землі в 9-10 ст. чужинці називали «країною градів». «Гради», тобто фортеці, споруджували з дерева - городили, звідси й назва - «город», або «град». Укріплені поселення поступово перетворювалися на міста. Великі міста складалися з трьох частин. До них входили - дитинець, поділ, передмістя.
2. У містах мешкали: князі, бояри, духовенство, купці, ремісники, гончарі тощо. Князі і бояри займалися політикою, духівництво - церковною справою, ремісники - різними видами ремесел, наприклад кожум’яки, гончарі, ковалі тощо.
3. Міста заселяли переважно ремісники, а села - селяни, які займалися хліборобством, городництвом, скотарством. У давньому селі було півтора-два десятки жител, споруджених з дерева. Селяни вирощували сільськогосподарські рослини, розводили велику та дрібну худобу, займалися рибальством та мисливством і знали бортництво (бджільництво).
3. Накресліть лінію часу, позначте на ній відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.
Відповідь:
Щоб дізнатися скільки століть пролежали прикраси в схованці, потрібно від 20 століття (коли було знайдене) відняти 13 століття (час створення житла) і отримаємо - 7 століть пролежали прикраси в схованці.
Щоб дізнатися скільки років минуло з моменту знаходження прикрас до сьогодення, потрібно від 2015 року відняти 1955 рік (рік знаходження прикрас) і отримаємо - 60 років минуло
відтоді, як були знайдені прикраси.
Объяснение
Можно
Объяснение:
Международное положение России, созданное Петром Великим, было очень хорошо. Преследуя вековые задачи России с редким историческим чутьем, Петр достиг важных успехов: 1) приобрел Балтийское море – на западе, 2) прочно поставил русское влияние в Польше – на юго-западе, 3) явился грозным врагом Турции – на юге. При Петре Россия стала первоклассной державой в Европе, в делах Западной Европы ее голос пользовался большим значением. Но Петр не принял на себя никаких обязательств перед западноевропейскими державами и мало вмешивался в местные и частные вопросы западноевропейской политической жизни. Вместе с тем Петр установил прекрасные отношения с Австрией и Пруссией, т. е. теми державами, с которыми у России были общие интересы по отношению к Турции, Польше и Швеции.
После Петра I, при Екатерине и Петре II, продолжали действовать, как действовал Петр, потому что не хотели начинать ничего нового. При Екатерине борьба за Испанию продолжалась на западе Европы; против Австрии образовался союз Франции, Англии и Пруссии. Зная Россию как давнишнего друга Австрии, эти три державы старались всеми силами разъединить ее с австрийцами и не успели. Русское правительство вступило в формальный союз с Австрией, ибо желало ее в своих отношениях к Турции. При Екатерине боялись войны, но в Европе ее не было, – и русским приходилось только вести вялую войну на персидских границах, потому что мир, заключенный Петром, оказался непрочным.
При Петре II снова вышел на сцену вопрос о разделе Польши, который существовал уже при Петре Великом. Пруссия и Австрия хотели этого раздела. Но Россия и при первом, и при втором императоре не относилась сочувственно к этому плану уничтожения Речи Посполитой. Напротив, Россия вступила в договор с Пруссией относительно того, чтобы действовать согласно при замещении польского престола после смерти короля Августа II.