Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
В условиях разрухи после Смутного времени и тяжелого финансового положения правительство сильно нуждалось в поддержке основных групп господствующего класса. Поэтому, Земские соборы, после избрания в феврале 1613 года царем 16-летнего Михаила Федоровича Романова, заседали почти непрерывно. Поместное дворянство и посадские верхи на этих соборах были представлены гораздо шире, чем в XVI веке, голоса их раздавались более уверенно.
Но, несмотря на возросшее значение поместного дворянства и посадских людей, Боярская дума по-прежнему являлась важнейшим органом государства, разделявшим вместе с царем верховную власть. Заседания думы, как правило, проводились ежедневно в одной из палат царского дворца или в его государевой комнате. Одно из таких заседаний Боярской думы показано на картине художника А. П. Рябушкина.
Царь в нарядной одежде сидит на торне, украшенном драгоценными камнями. За царем стоит думный дьяк со свитком и стряпчий с шапкой и посохом царя. Вдоль стен на скамьях чинно восседают члены Боярской думы. Один из бояр стоя докладывает о вопросах, подлежащих обсуждению. Рядом с ним сидит боярин, голова которого утонула в стоячем воротнике, так называемом «козыре». «Козырь» являлся признаком особого положения его обладателя. Отсюда и пошло выражение «ходить козырем» т. е. важничать. Чем родовитее был боярин, тем он ближе садился к царю. Из-за места бояре часто ссорились. Побежденный в местническом споре обычно «выдавался головой» победителю: должен был в сопровождении чиновника Разрядного приказа отправиться домой к выигравшему спор, извиняться перед ним, даже стоять на коленях
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Но, несмотря на возросшее значение поместного дворянства и посадских людей, Боярская дума по-прежнему являлась важнейшим органом государства, разделявшим вместе с царем верховную власть. Заседания думы, как правило, проводились ежедневно в одной из палат царского дворца или в его государевой комнате. Одно из таких заседаний Боярской думы показано на картине художника А. П. Рябушкина.
Царь в нарядной одежде сидит на торне, украшенном драгоценными камнями. За царем стоит думный дьяк со свитком и стряпчий с шапкой и посохом царя. Вдоль стен на скамьях чинно восседают члены Боярской думы. Один из бояр стоя докладывает о вопросах, подлежащих обсуждению. Рядом с ним сидит боярин, голова которого утонула в стоячем воротнике, так называемом «козыре». «Козырь» являлся признаком особого положения его обладателя. Отсюда и пошло выражение «ходить козырем» т. е. важничать. Чем родовитее был боярин, тем он ближе садился к царю. Из-за места бояре часто ссорились. Побежденный в местническом споре обычно «выдавался головой» победителю: должен был в сопровождении чиновника Разрядного приказа отправиться домой к выигравшему спор, извиняться перед ним, даже стоять на коленях