Жизнь первобытных людей очень интересна для нас. Название первобытно общинный строй указывает на то, что люди жили общинами. Первым известным коллективом людей было первобытное человеческое стадо. Затем люди жили уже родовыми общинами, которые объединяли 50-70 кровных родичей во главе с избранным старейшиной. Постепенно роды объединялись в племена.
Основными занятиями первобытных людей в эпоху палеолита были охота, рыболовство и собирательство. Люди вели присваивающее хозяйство. Они только брали от природы, что та им давала.
К 40-му тысячелетию до н. э. первобытные люди жили уже отдельным семьями.
Несколько парных семей составляли общину - род. Основой общины в это время являлась группа родственников по матери. Отсюда и название общины - материнский род. Постепенно материнский род преобразовался в отцовский.
Охота на крупных животных (мамонта, бизона, северного оленя и др.), собирательство и рыболовство обеспечивали людей запасами продуктом питания, что оседлому образу жизни. члены одного рода (общины) делились на охотников, рыболовов, собирателей. Каждый выполнял свою работу. Орудиями труда были деревянные палки. Позднее люди стали использовать кремень для изготовления орудий труда и оружия. Наиболее важными достижениями первобытных людей были освоение огня, изобретение остроконечных орудий, которые рубят, режут и колют. На территории, которая оказывалась свободной от льда во время отступлений ледника, люди занимались собирательством кореньев, клубней. Для этого они использовали палки-копалки, острые камни. Занятием людей также была загонная охота на мамонтов, северных оленей и других животных с каменных остроконечников, ножей, топоров, копий. Люди использовали удочку, костяные гарпуны, сети, крючки при рыбной ловле.
Неумение объяснить природные явления (молнию, гром и др.) породило веру людей в сверхъестественные силы природы. Человек верил в существование души жить отдельно от тела и даже после смерти. Каждый род имел свое священное животное - "тотем". Это одна из первых форм религии.
Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
Графи, які управляли землями, хотіли закріпити їх за собою у спадкову власність. Навіть дрібні бенефіції володарі вважали своєю власністю. Графства і значні чи дрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і господарського життя. Оскільки таких володінь було багато, а міцної системи управління у Франкській імперії не існувало, то вона почала швидко розпадатися.
За онуків Карла Великого—Людовіка Німецького, Лотара і Карла Лисого — протистояння загострилося. Два молодші брати — Людовік і Карл — не хотіли визнати імператорського титулу за старшим братом Лотаром і розпочали спільну боротьбу проти нього. Лотар не мав достатньо сил для того, щоб перемогти об'єднані війська братів, і змушений був погодитися на поділ імперії.
У 843 р. на з'їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду про поділ імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Лотаром, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійними королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками Карла Великого започаткував три майбутні західноєвропейські держави — Німеччину, Італію і Францію.
Основными занятиями первобытных людей в эпоху палеолита были охота, рыболовство и собирательство. Люди вели присваивающее хозяйство. Они только брали от природы, что та им давала.
К 40-му тысячелетию до н. э. первобытные люди жили уже отдельным семьями.
Несколько парных семей составляли общину - род. Основой общины в это время являлась группа родственников по матери. Отсюда и название общины - материнский род. Постепенно материнский род преобразовался в отцовский.
Охота на крупных животных (мамонта, бизона, северного оленя и др.), собирательство и рыболовство обеспечивали людей запасами продуктом питания, что оседлому образу жизни. члены одного рода (общины) делились на охотников, рыболовов, собирателей. Каждый выполнял свою работу. Орудиями труда были деревянные палки. Позднее люди стали использовать кремень для изготовления орудий труда и оружия. Наиболее важными достижениями первобытных людей были освоение огня, изобретение остроконечных орудий, которые рубят, режут и колют. На территории, которая оказывалась свободной от льда во время отступлений ледника, люди занимались собирательством кореньев, клубней. Для этого они использовали палки-копалки, острые камни. Занятием людей также была загонная охота на мамонтов, северных оленей и других животных с каменных остроконечников, ножей, топоров, копий. Люди использовали удочку, костяные гарпуны, сети, крючки при рыбной ловле.
Неумение объяснить природные явления (молнию, гром и др.) породило веру людей в сверхъестественные силы природы. Человек верил в существование души жить отдельно от тела и даже после смерти. Каждый род имел свое священное животное - "тотем". Это одна из первых форм религии.
Графи, які управляли землями, хотіли закріпити їх за собою у спадкову власність. Навіть дрібні бенефіції володарі вважали своєю власністю. Графства і значні чи дрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і господарського життя. Оскільки таких володінь було багато, а міцної системи управління у Франкській імперії не існувало, то вона почала швидко розпадатися.
За онуків Карла Великого—Людовіка Німецького, Лотара і Карла Лисого — протистояння загострилося. Два молодші брати — Людовік і Карл — не хотіли визнати імператорського титулу за старшим братом Лотаром і розпочали спільну боротьбу проти нього. Лотар не мав достатньо сил для того, щоб перемогти об'єднані війська братів, і змушений був погодитися на поділ імперії.
У 843 р. на з'їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду про поділ імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Лотаром, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійними королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками Карла Великого започаткував три майбутні західноєвропейські держави — Німеччину, Італію і Францію.