Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.
А. «По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи запові- дей Божих... велика смута постала в землі Руській. Зосталися ж два сини його, один, Данило, чотирьох літ, а другий, Василько, двох літ».
Б. «Тоді ж приїхала Анна, велика княгиня Романова, побачити сина свойого рідного Данила. Тоді ж бояри володимирські й галицькі, і воєводи угорські посадили князя Данила на столі отця його, великого князя Рома- на, у церкві святої Богородиці приснодіви Марії. Так що король Андрій не забув своєї ранішої приязні, що її він мав до брата свого, великого князя Романа. Данило ж, який став княжити в Галичі, був такий малий, що й матері своєї не впізнав...».
В. «На річці Калці татари встріли їх, війська половецькі й руські. Мстислав Мстиславович тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам піти з ним, а сам після нього пе- рейшов. Сам же поїхав він у сторожі, і, коли побачив полки татарські, він, приїхавши, сказав: “Оружіться!” Мстислав же [Романович] і другий Мстислав, [Святославович], сиділи у стані, не знаючи цього, тому що Мстислав Мстиславович їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними... І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи».
г. «Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. I обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами...».
д. «...І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був».
Е. «О, лихiша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!»
ответ:культура у оседлых развивалась более быстрыми темпами, развивались ремесла, торговля; кочевые племена отставали в этом отношении; оседлые племена защищали свои угодья от кочевников и не гостей; кочевые племена всю землю считали своей, ни к какому клочку земли не были привязаны. автор вопроса выбрал этот ответ лучшим. 5. Кочевниками мы называем людей, у которых нет постоянного места жительства а образ их жизни заключается в постоянном или временном переезде с одного места на другое
Объяснение:
Все
Политика просвещения, традиционно связываемая историками с личностью Екатерины II, заключалась в приглашении иностранных специалистов различных областей наук, реформировании школьного образования, создание институтов женского образования и домов призрения – структуры отвечающей за строительство и организацию социальных учреждений.
Однако, русские учёные и литераторы пользовались гораздо меньшим вниманием царственной особы. Широко известны конфликты императрицы с Новиковым, Радищевым, Курчатовым, Ломоносовым и другими выдающимися русскими деятелями. Они выступали либо с критикой проводимой Екатериной Великой политики, либо с осуждением засилья «иностранцев» во вновь открытой Академии наук.
В определенной степени, внутреннюю политику Екатерины II в области образования, здравоохранения и науки можно назвать закладыванием основ будущего развития данных направлений социальных институтов российского общества.
Внутренняя политика Екатерины II - просвещенный абсолютизм
Концепция просвещенного абсолютизма Екатерины II Великой
Просвещенный абсолютизм Екатерины 2 Великой