В средневековой Европе крупнейшем землевладельцем была(?) Ей
принадлежало около трети всех возделанных земель. Со всего населения
Западной Европы взималась (?) -особый налог на содержание
духовенства и церквей. Церковь обладала правом (?)
(в переводе -
милость). С этих грамот можно было получить прощение своих грехов.
В 1054 году из-за конфликта папы римского и патриарха произошло разделение
церквей. Западная церковь стала называться(?)
аВосточная(?) ​

Сыма Цяньның айтуынша, таққа отырған Ин Чжэн (болашақ Цинь Ши Хуанди) өзінің мазарын тұрғыза бастайды. Оның ойлауынша, мүсіндер оны о дүниеге шығарып салып, сол дүниеде өзінің шын өміріндегідей билеуін жалғастыруға көмектеседі екен.

Кесененің құрылысы 700 мыңнан астам жұмысшылар мен әбзелшілердің күшін қажет етті және тұрғызылуы 38 жылға созылды. Жерлеудің сыртқы қабырғасының периметрі 6 км тең.

Сонымен қатар, Цинь Ши Хуанди императормен бірге жауынгерлердің саздан жасалған мүсіндерінен басқа, 70 мыңнан астам жұмыскерлер мен олардың отбасылары (сарбаздармен салыстырғанда олар шын адамдар болды) және императордың 48 кәнизәгі жерленген .

Объяснение:

лайк басып жіберіңізші

останній третині XIX ст. в Англії почали зни­жуватися темпи промисл. вир-ва. Інтенсивний про­цес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промисл. вир-ва. Анг­л. промисл. почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас амер. та нім. товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутр. ринок країни. Головною причиною відставання Англії було поступове старіння виробничої бази британської промисл.. Англ. фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII — першій пол. XIX ст. і оснащені ма­шинами та механізмами доби промисл. перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку к-сть виробів і такої якості, як амер. та нім., що базувалися на ефек­тивнішій вир-чій основі, створеній науково-техн. про­цесом останньої третини XIX ст.Техн. модернізація англ. промисл. була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною і вима­гала додаткових капіталовкладень. Англ. підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін. Тим не менше, в англ. промисл. поступово відбу­валися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисл., особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони ви­передили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англ. промисл. позначалась слабка енергозабезпеченість країни. Процес монополізації промисл. в Англії проходив по­вільніше, ніж в США та Німеччині, тут тривалий час зберіга­лися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і цент­ралізації. Напередодні І св. в. 27 великих бан­ків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в ек.-у своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії. Інвестиції направлялися у буд-во підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англ. монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важ­ливого механізму переливання капіталів і технологій, будува­ли транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємн. діяльності. Незважаючи на окремі випадки, політика Англії щодо залежних країн сприяла їхньому ек. станов­ленню, формуванню сучасної макроцивілізації взагалі.

Объяснение:

розписала максимально подробно)) надеюсь это сойдёт