Вам необходимо написать историческое сочинение об ОДНОМ из периодов истории России:
1) 1801–1825 гг.; 2) 1825 г. – 1855 г.;
В сочинении необходимо:
– указать не менее двух значимых событий (явлений, процессов), относящихся к данному периоду истории;
– назвать две исторические личности, деятельность которых связана с указанными событиями (явлениями, процессами), и, используя знание исторических фактов, охарактеризовать роли названных Вами личностей в этих событиях (явлениях, процессах);
В н и м а н и е! При характеристике роли каждой названной Вами личности необходимо указать конкретные действия этой личности, в значительной степени повлиявшие на ход и (или) результат указанных событий (процессов, явлений).
– указать не менее двух причинно-следственных связей, характеризующих причины возникновения событий (явлений, процессов), происходивших в данный период;
– используя знание исторических фактов и (или) мнений историков, оценить влияние событий (явлений, процессов) данного периода на дальнейшую историю России. В ходе изложения необходимо корректно использовать исторические термины, понятия, относящиеся к данному периоду.
Вільнонароджені жінки в Стародавньому Римі були громадянками[2], але не мали правоздатності в політичних відносинах[3] Через те, що життя жінок обмежувалося гендерними ролями, римські історики згадують жінок у своїх працях рідше, ніж чоловіків. Хоч у римлянок не було прямої політичної влади, проте жінки з багатих або впливових сімей мали змогу через приватні переговори здійснювати певний[який?] вплив[4]. Видатні жінки, які залишили незаперечний слід в історії Стародавнього Риму, від Лукреції та Клавдії Квінти, історії яких стали частиною римської міфічної традиції; жорсткі жінки республіканської епохи, такі як Корнелія, мати братів Гракхів, і Фульвія, яка командувала армією і випускала монети, на яких є її зображення; жінки династії Юліїв-Клавдіїв, а саме найбільш видатна Лівія (58 р. до Р.Х - 29 р. після Р.Х), яка зробила значний внесок у формування соціальних стандартів Риму; і імператриця Олена (c.250-330 рр. після Р.Х), що сприяла поширенню християнства[5]
Інскрипції, а особливо епітафії, документують імена жінок у всій Римській імперії, проте містять мало інформації. Деякі яскраві моменти щоденного життя зберігаються в латинській літературі: в комедіях, сатирі та поезії, особливо вірші Катулла та Овідія, які зображують життя жінок у римських їдальнях та «жіночих кімнатах», на спортивних і театральних заходах; жінок під час покупок, під час фарбування, магії або ж вагітності - все, проте, через призму чоловічого погляду на речі.[6] Опубліковані листи Цицерона, наприклад, неформально показують взаємодію на державному рівні з дружиною Терентією та дочкою Туллією, оскільки його промови демонструють різноманітн , якими римляни можуть насолоджуватися вільним сексуальним та суспільним життям.
Одна з головних громадських ролей, призначених винятково для жінок, мала місце в релігії: жрецька інституція весталок. Вони не могли одружуватися та мати дітей, проте повинні були здійснювати ритуали, які вважалися необхідними для безпеки Риму та не могли бути виконані чоловічими жрецькими колегіями[7]
Объяснение:
Основні відмінності між Юлієм Цезарем та Августом:
1. Найсильнішою якістю Юлія Цезаря був його геній військового генерала та мав терпіння до спокійного управління через своє его. А найсильнішою стороною Августа була його адміністративна майстерність. Однак він оточив себе здібними радниками.
2. Відносини Юлія Цезаря із Сенатом були дуже напруженими. Це навіть коштувало йому життя. А Август вибудував чудові стосунки з Сенатом, що сприяло його подальшим успіхам.
3. Юлій Цезар не приділяв достатньої уваги для особистої безпеки. Через це він опинився в руках своїх вбивць. А Август сформував преторіанську гвардію, щоб запобігти вбивству від зрадників чи заколотників.
4. Цезар поставив себе за диктатора Риму і похвалився своєю владою. Август потроху приймав владу. Він доклав великих зусиль, щоб створити враження, що він відстоює республіку та незалежність сенату, перекладаючи все більше влади на себе.
Основні подібності Юлія Цезаря та Августа:
1. Обидва були популярними серед простих римлян.
2. Армія була лояльною до обох.
3. Обидва внесли чималий внесок у розвиток могутності Римської імперії. Август навіть сказав: "Я знайшов Рим містом цегли і залишив його містом з мармуру".
4. Обидва були хорошими письменниками.
5. Вони виховували культ особистості на основі соціальних ініціатив,спрямованих на загальне благо.
Объяснение: