В Большую Югославию — до 1947 года унитарное государство (КСХС, Королевство Югославия), с 1947 года федеративное государство (ФНРЮ, СФРЮ) — входили 6 республик: Сербия, Хорватия, Словения, Македония, Черногория и Босния и Герцеговина, ныне все независимые. В Малую Югославию — (СРЮ) — входили ныне независимые государства Черногория и Сербия.
Идея государственно-политического объединения южнославянских этносов зародилась в XVII веке на территории Славонии и Хорватии и была развита в XIX веке хорватскими интеллектуалами-иллиристами. Югославия образовалась (как Королевство Сербов, Хорватов и Словенцев) после Первой мировой войны и распада Австро-Венгерской империи в начале XX века. В конце XX — начале XXI века страна распалась на несколько государств.
Государственным языком в результате сотрудничества сербских и хорватских лингвистов первоначально был сербохорватский или хорватосербский. После Второй мировой войны языки союзных республик были объявлены равноправными государственными языками, хотя сербохорватский и сербский пользовались относительным преимуществом. Основное население — южные славяне: боснийцы (бошняки), сербы, хорваты, словенцы, македонцы, черногорцы, а также неславянские народности — албанцы и венгры. Меньшими общинами были представлены турки, русины, словаки, румыны, болгары, итальянцы, чехи, цыгане.
Уявімо собі Південь США-там розвинене плантаційне господарство і рабство. На півночі жили англійські капіталісти і ніякого рабства не було. Це було основною відмінністю між Півднем і північчю.
Так, південь США був більш традиційним, становим, патерналістським. Іншими словами, на півдні рабовласництво отримало нове дихання через те, що був попит на бавовну і текстильна промисловість обіцяла активно розвиватися. Виготовлення та обробка в сукупності з дешевою робочою силою було відомим секретом економічного успіху. Через подібні етапи розвитку на півдні сформувалися такі особливості нової відмінної від Північної культури як аристократизм, патріархальність, стан. На півдні процвітала соціальна нерівність і расизм. Темношкіре населення не вважалося людьми і не мало прав, що сформувало особливу культуру і у пригноблюваного населення – боротьбу за права, за свободу, танці, розкутість, внутрішня свобода.
Північ США розвивався іншим чином. Тут розвивався торгово-промисловий сектр
В Большую Югославию — до 1947 года унитарное государство (КСХС, Королевство Югославия), с 1947 года федеративное государство (ФНРЮ, СФРЮ) — входили 6 республик: Сербия, Хорватия, Словения, Македония, Черногория и Босния и Герцеговина, ныне все независимые. В Малую Югославию — (СРЮ) — входили ныне независимые государства Черногория и Сербия.
Идея государственно-политического объединения южнославянских этносов зародилась в XVII веке на территории Славонии и Хорватии и была развита в XIX веке хорватскими интеллектуалами-иллиристами. Югославия образовалась (как Королевство Сербов, Хорватов и Словенцев) после Первой мировой войны и распада Австро-Венгерской империи в начале XX века. В конце XX — начале XXI века страна распалась на несколько государств.
Государственным языком в результате сотрудничества сербских и хорватских лингвистов первоначально был сербохорватский или хорватосербский. После Второй мировой войны языки союзных республик были объявлены равноправными государственными языками, хотя сербохорватский и сербский пользовались относительным преимуществом. Основное население — южные славяне: боснийцы (бошняки), сербы, хорваты, словенцы, македонцы, черногорцы, а также неславянские народности — албанцы и венгры. Меньшими общинами были представлены турки, русины, словаки, румыны, болгары, итальянцы, чехи, цыгане.
Північний
Уявімо собі Південь США-там розвинене плантаційне господарство і рабство. На півночі жили англійські капіталісти і ніякого рабства не було. Це було основною відмінністю між Півднем і північчю.
Так, південь США був більш традиційним, становим, патерналістським. Іншими словами, на півдні рабовласництво отримало нове дихання через те, що був попит на бавовну і текстильна промисловість обіцяла активно розвиватися. Виготовлення та обробка в сукупності з дешевою робочою силою було відомим секретом економічного успіху. Через подібні етапи розвитку на півдні сформувалися такі особливості нової відмінної від Північної культури як аристократизм, патріархальність, стан. На півдні процвітала соціальна нерівність і расизм. Темношкіре населення не вважалося людьми і не мало прав, що сформувало особливу культуру і у пригноблюваного населення – боротьбу за права, за свободу, танці, розкутість, внутрішня свобода.
Північ США розвивався іншим чином. Тут розвивався торгово-промисловий сектр