Які накази Єлизавети І до Англії розгромити свого могутнього противника Іспанію? Підтримка королевою піратів Посвята в лицарі Френсіса Дрейка,який здійснив другу в історії навколосвітню подорож Підтримка протестантів і боротьба з католиками Розгром легкими англійськими кораблями важких іспанських суден "Непереможної армади"в протоці Ла-Манш
Объяснение:
В політиці Франції відбуваються в межах напівпрезидентської системи визначається французької конституції від французької П'ятої республіки. Нація оголошує себе «неподільною, світською, демократичноюі соціальною Республіки».[1] Конституція передбачає поділ влади проголошеної у Франції «прихильність правам людини і принципам національного суверенітету, які визначені декларацією 1789 року.»
Політична система Франції складається з виконавчої влади, законодавчої гілки влади та судової гілки влади. Виконавча влада здійснюється Президентом Республіки та Урядом. Уряд складається з прем'єр-міністра та міністрів. Прем'єр-міністр призначається Президентом і несе відповідальність перед парламентом. Уряд, у тому числі і прем'єр-міністр, може бути скинутий Національною асамблеєю, нижньою палатою парламенту, шляхом «подання скарг»; це гарантує, що Прем'єр-міністр завжди підтримується більшістю нижньої палати.
Парламент складається з національних зборів і Сенату. Вона проходить статути і голосувань по бюджету; він контролює дії виконавчої влади через офіційний допит на підлозі палат парламенту і створення комісій з розслідування. Конституційність постанови перевіряється в Конституційний рада, члени якого призначаються Президентом Республіки, головою національних зборів і головою Сенату. Колишні президенти Республіки є також членами Ради.
Незалежна судова система базується на цивільному праві, система, яка розвинулася з наполеонівських кодексів. Вона розділяється на судову гілку влади (з питань цивільного права і кримінального права) і адміністративних органів (щодо оскарження рішень виконавчих органів), кожен власний і незалежним Верховний апеляційний суд: в суд касаційної інстанції для судових суди та Державна рада в адміністративних судах.[2] Уряд Франції включає в себе різні органи, які перевіряють зловживання владою і незалежними агентствами.
Франція-це унітарна держава. Однак, її адміністративно-територіальні одиниці,регіони, департаменти і комуни—мають різні правові функції, і національне уряд забороняється втручаючись в їх нормальній роботі.
Франція була одним із засновників Європейського об'єднання вугілля і сталі, пізніше Європейського Союзу.Франція передала частину свого суверенітету в європейських інститутах, як це передбачено Конституцією. Французький уряд, таким чином, повинен дотримуватися європейських договорів, директив та регламентів.
Доаналітичним підрозділом журналу Economist, склав рейтинг Франції як «неповноцінна демократія» у 2016 році.
Коротка біографія
Князь Роман Мстиславович належить до династії Рюриковичів, яка здавна вважалася правлячою на Русі. По матері він належить до польського роду Болеслава ІІІ, що правив польськими землями чотири покоління. Про дитинство та молодість князя в літописах збереглося не так багато відомостей. Роман був одним з чотирьох синів князя Мстислава, але точно невідомо, він був старшим сином чи батько віддав перевагу йому в правах на престол.
Юність молодий князь провів на території Польщі та Німеччини. Все це вплине на його світогляд та духовність в наступні роки.
У 1168 році Романа запросили новгородці, давши йому титул князя. Правив він всього три роки. Складна ситуація з втратою Києва Мстиславом, залежність від волі бояр та коаліція проти правлячої династії не дали шансу повністю проявити свій талант правителя. Після смерті батька Роман повертається з Новгороду, щоб стати князем Володимера.
За перші роки правління Романа Мстиславовича Володимирське князівство не знало активної зовнішньої політики. В змові зі своїми братами князь захищав свої землі від нападників зовні. Проте Роман був залежний від родичів, які мали владу над ресурсами та землями. Стояв вибір між сімейною згодою та загрозою з боку сусідів. Але вже тоді Роман Мстиславович планував приєднати галицькі землі до Волині.
Перша спроба сталася в 80-ті роки. Йому навіть вдалось вигнати з трону Ярослава Галицького, але з приходом угрів він поступився Галичиною. Вдруге Роман Мстиславович сів в Галичі лице в 1199 році. Цю дату можна вважати часом заснування Галицько-Волинського князівства.
На той час Роман був єдиним кандидатом на землі своїх братів. Боротьба за владу вийшла тривалою, бо бояри активно виступали проти Романа. Але так виникла нова держава, яка поступово зміцнювалася. У 1202 році став володарювати в Києві, зумів об’єднати Південно-Західну частину Русі.
Роман Мстиславович загинув у 1205 році під містом Завихвост. Відносини з Польщею різко погіршилися. Він намагався забрати землі у краківського князя, які він мав віддати йому. В одній з сутичок Роман загинув.
Объяснение: