Раскрывая содержание этого пункта плана, рекомендуем обратиться к разделам словаря электронного учебникаРеволюция 1905-1907 гг., Русско-японская война, Аграрный вопрос, Рабочий вопрос, Национальный вопрос,Кризис верхов, схеме Причины революции 1905-1907 гг. В начале работы постарайтесь сформулировать основные противоречия в российском обществе, решать которые путем реформ царское правительство отказывалось. Оцените значение поражения России в войне с Японией для нарастания внутреннего кризиса. Какую роль в начале революции сыграли события 9 января 1905 г. – «Кровавое воскресенье»? (см. в словаре«Кровавое воскресенье» и в персоналиях Г. Гапон.).
Далее определите основные этапы революции 1905-1907 гг. (в отечественной историографии их обычно выделяют три) – см. в словаре Революция 1905-1907 гг. и схему «Этапы революции». Что означало принятие Манифеста 17 октября для дальнейшего развития страны? Ознакомьтесь с содержанием Манифеста (см. статью в хрестоматии Манифест 17 октября 1905 г.) Почему, по вашему мнению, Николай II в итоге отказался от силового преодоления революционного кризиса и избрал путь реформ? (см. в персоналиях Николай II).
Основные события второго и третьего этапов первой русской революции отражены в статьях словаряРеволюция 1905-1907 гг., Государственная Дума, Третьеиюньский переворот. Прокомментируйте смену курса правительственной политики в 1906 г. – разгон Думы, жестокое подавление выступлений в армии и крестьянских движений. Охарактеризуйте действия кабинета премьер-министра П.А. Столыпина, направленные на подавление революции и преодоления кризисной ситуации в стране (см. в персоналиях П.А. Столыпин).
Іван Самойлович був сином священика. Він отримав добру освіту і пішов у козаччину. Завдяки освіті він незабаром отримав чин сотника у Гадяцькому полку й перебував у м. Веприку. Потім у званні військового товариша він став чернігівським наказним полковником.
Самойлович перейшов на бік гетьмана Брюховецького, а після його смерті приєднався до прихильників промосковської орієнтації й був обраний генеральним суддею. Після відставки Многогрішного, Самойловича у 1672 році було обрано гетьманом Лівобережної України на раді у Конотопі. У 1674 році Самойлович почав війну з Дорошенком і у Переяславі противники Дорошенка проголосили його гетьманом Правобережної України. Самойлович вів постійні війни з турками й татарами за Правобережжя. У 1677 році Туреччина проголосила гетьманом Правобережної України Ю. Хмельниченка. Хоча турецьке військо було зупинене та відігнане силами Самойловича та Ромодановського під Чигирином, але 1678 року воно знов прийшло під Чигирин. Місто було спалене, але 5 серпня 1678 року турків все ж таки було розгромлено. Перемога козаків, одначе, не дала вагомого зиску.
Треба зазначити, що Самойловича не шанували в Україні за його пиху та ненаситну жадобу. “Спершу ця людина була до всіх ласкава й покірна, — писав про Самойловича його сучасник, — але коли він закріпився у своїй владі й розбагатів, то став гордим та зухвалим”. Підчас війни з турками вороги Самойловича, у тому числі Мазепа, обвинуватили його в ігноруванні наказів Голіцина, який був головнокомандувачем московського війська, й саме тим фактом пояснювали невдачі кампанії. Голіцин скористався з цього, щоб реабілітувати себе. Внаслідок цих інтриг, а також і з об'єктивних обставин Самойловича у 1687 році було знято з посади гетьмана та відправлено у вигнання спершу до Орла, а потім до Тобольська, де він і помер у 1690 році.
Раскрывая содержание этого пункта плана, рекомендуем обратиться к разделам словаря электронного учебникаРеволюция 1905-1907 гг., Русско-японская война, Аграрный вопрос, Рабочий вопрос, Национальный вопрос,Кризис верхов, схеме Причины революции 1905-1907 гг. В начале работы постарайтесь сформулировать основные противоречия в российском обществе, решать которые путем реформ царское правительство отказывалось. Оцените значение поражения России в войне с Японией для нарастания внутреннего кризиса. Какую роль в начале революции сыграли события 9 января 1905 г. – «Кровавое воскресенье»? (см. в словаре«Кровавое воскресенье» и в персоналиях Г. Гапон.).
Далее определите основные этапы революции 1905-1907 гг. (в отечественной историографии их обычно выделяют три) – см. в словаре Революция 1905-1907 гг. и схему «Этапы революции». Что означало принятие Манифеста 17 октября для дальнейшего развития страны? Ознакомьтесь с содержанием Манифеста (см. статью в хрестоматии Манифест 17 октября 1905 г.) Почему, по вашему мнению, Николай II в итоге отказался от силового преодоления революционного кризиса и избрал путь реформ? (см. в персоналиях Николай II).
Основные события второго и третьего этапов первой русской революции отражены в статьях словаряРеволюция 1905-1907 гг., Государственная Дума, Третьеиюньский переворот. Прокомментируйте смену курса правительственной политики в 1906 г. – разгон Думы, жестокое подавление выступлений в армии и крестьянских движений. Охарактеризуйте действия кабинета премьер-министра П.А. Столыпина, направленные на подавление революции и преодоления кризисной ситуации в стране (см. в персоналиях П.А. Столыпин).
Іван Самойлович Іван Самойлович1672-1687
Правління 1672-1687
Обрання 17 червня 1672
Попередник Дем'ян Многогрішний
Наступник Іван Мазепа
Біографічні дані
Дата народження невідомо
Ходорків
Дата смерті 1690
Тобольськ
Дружина Марія Іванівна Голуб
Діти Семен, Григорій, Яків, Параска, Анастасія
Династія Самойловичі
Батько Самійло
Іван Самойлович був сином священика. Він отримав добру освіту і пішов у козаччину. Завдяки освіті він незабаром отримав чин сотника у Гадяцькому полку й перебував у м. Веприку. Потім у званні військового товариша він став чернігівським наказним полковником.
Самойлович перейшов на бік гетьмана Брюховецького, а після його смерті приєднався до прихильників промосковської орієнтації й був обраний генеральним суддею. Після відставки Многогрішного, Самойловича у 1672 році було обрано гетьманом Лівобережної України на раді у Конотопі. У 1674 році Самойлович почав війну з Дорошенком і у Переяславі противники Дорошенка проголосили його гетьманом Правобережної України. Самойлович вів постійні війни з турками й татарами за Правобережжя. У 1677 році Туреччина проголосила гетьманом Правобережної України Ю. Хмельниченка. Хоча турецьке військо було зупинене та відігнане силами Самойловича та Ромодановського під Чигирином, але 1678 року воно знов прийшло під Чигирин. Місто було спалене, але 5 серпня 1678 року турків все ж таки було розгромлено. Перемога козаків, одначе, не дала вагомого зиску.
Треба зазначити, що Самойловича не шанували в Україні за його пиху та ненаситну жадобу. “Спершу ця людина була до всіх ласкава й покірна, — писав про Самойловича його сучасник, — але коли він закріпився у своїй владі й розбагатів, то став гордим та зухвалим”. Підчас війни з турками вороги Самойловича, у тому числі Мазепа, обвинуватили його в ігноруванні наказів Голіцина, який був головнокомандувачем московського війська, й саме тим фактом пояснювали невдачі кампанії. Голіцин скористався з цього, щоб реабілітувати себе. Внаслідок цих інтриг, а також і з об'єктивних обставин Самойловича у 1687 році було знято з посади гетьмана та відправлено у вигнання спершу до Орла, а потім до Тобольська, де він і помер у 1690 році.