Якому поняттю відповідає визначення: «територіальні органи іння створенні замість галузевих міністерів які помітно поліпшили керування економікою регіонів призвели до розриву зв’язків між окремими галузями»?
а- радгоспи
б-раднаргоспи
в-економічні райони
г-місцеві державні адміністрації
В 1914 г. резко обострились противоречия между наиболее развитыми европейскими странами, которые привели к Первой мировой войне. Россия тоже оказалась вовлеченной в эти события.
Существенное влияние на внешнеполитическую ориентацию России оказывали события на Балканском полуострове, и в частности Боснийский кризис 1908-1909 гг., вызванный решением Австро-Венгрии присоединить Боснию и Герцеговину.
В 1911 г. активность российской дипломатии сосредоточивается на Балканах. Россия содействовала образованию союза балканских государств (Сербия, Болгария, затем Греция), начавшего 27 сентября (9 октября) 1912 г. войну против Турции в ответ на резню албанцев и македонцев. В конце 1913 г. отношения между Россией и Германией обострились в связи с отправкой в Турцию группы немецких офицеров и генералов, занявших важнейшие командные посты в турецкой армии. Во главе этой группы стоял генерал Лиман фон Сандерс, по имени которого получила название эта военная миссия.
В условиях обострявшихся отношений с Германией и Австро-Венгрией правящие круги России стали склоняться к возможности вооруженного столкновения с германским блоком. Была принята большая программа усиления обороны. Россия, хотя и с опозданием, подключилась к гонке вооружений. Весной 1914 г. Россия предложила Англии заключить военно-морскую конвенцию; в июле английское правительство подтвердило свою готовность действовать заодно с Россией против австро-германского блока.
давньогрецькі храми
Найважливішим завданням архітектури у греків, як і будь-якого взагалі народу, було будівництво храмів. Воно породило і виробило художні форми, які перейшли потім до споруд будь-якого роду. У всі продовження історичного життя Греції її храми постійно зберігали один і той же основний тип, згодом засвоєний і римлянами. Грецькі храми анітрохи не походили на храми Єгипту і Сходу: це були не колосальні, що вселяють релігійний страх таємничі капища грізних, жахливих божеств, а веселі, привітні оселі людиноподібних богів, влаштовані на зразок жител смертних, але тільки більш витончені і багаті. Якщо вірити Павзаній, спочатку храми будувалися з дерева. Потім їх стали споруджувати з каменю, причому, проте, втрималися деякі елементи і прийоми дерев'яного зодчества. Грецький храм представляв собою будівлю в основному помірних розмірів, що стояло всередині священної огорожі (ι 'ερόν) на фундаменті про декілька щаблях і представляло в най шому своєму виді схожість з довгастим будинком, що має в плані два складені разом квадрата і двускатную, досить положисту дах; одна з коротких його сторін не виходила назовні стіною, яку тут замінювали дві пілястри по краях і стоять в прольоті між ними дві (іноді 4, 6 і т. д., але завжди парні числом) колони, кілька відступивши вглиб будівлі (звичайно на ⅓ квадрата), воно було перегороджено поперечною стіною з дверима в середині, так що виходили рід ганку або критих сіней (притвор, πρόναος) і внутрішнє, замкнутий з усіх боків приміщення - святилище (ναός, cella), де стояла статуя божества і куди ніхто не мав права входити, крім жерців. Подібне будівлю звані. «Храмом в пилястрах» (ι 'ερόν ε' ν παραστάσιν, templum in antis). У деяких випадках абсолютно таке ж ганок, як і з переднього фаса, влаштовувалося і з протилежного боку (ο 'πισθόδομος, posticum). Пілястри і колони сіней підпирали стелю і дах, причому остання утворювала над ними трёхугольний фронтон. Ця най ша форма в більш великих і розкішних храмах ускладнювалася деякими додатковими частинами, через що відбулися наступні види храмів: