За до нтернет-мережі знайдіть статтю «З приводу процесу над Погружальським» (1964) Є. Сверстюка, відредаговану І. Світличним. Дайте відповіді на запитання.
— Про яку страшну для української культури подію йдеться в статті? Знайдіть інформацію про розслідування та суд над Погружальським.
— Яку роль у житті суспільства автор відводить історії та архівам?
— Доведіть чи спростуйте тезу Є. Сверстюка, що в СРСР як колоніальній імперії було відновлено російський великодержавний шовінізм.
— Під яким «прикриттям» російський великодержавний шовінізм діяв в УРСР, з чим вів боротьбу?
— Автор стверджував, що під машкарою уславлення Т. Шевченка в УРСР насправді ведеться війна з Т. Шевченком. Що він мав на увазі?
— Які факти доводять, що подібна політика велася й проти інших народів СРСР?
— Є. Сверстюк ставив питання: «Хто ми? Для чого живемо? Куди нас ведуть?» Поясніть, чому народи, які не можуть дати відповіді на ці засадничі запитання самосвідомості, неминуче зникають.
«Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» — історичний роман невідомого автора, створення якого датують епохою династії Південна Сун (1127–1279). Китайська класична історіографія традиційно відносила жанр пінхуа до так званого фольклорного, «народного» історичного роману, проте докладний аналіз «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» переконливо засвідчує, що його автор мав доступ і широко використовував не лише матеріали типово фольклорного походження, а й офіційні документи архівного та поточно-бюрократичного характеру, а отже, належав до науково-чиновницької страти традиційного китайського суспільства.
І хоча точне ім'я цього автора (або кількох авторів) нам невідоме, проте це не дає підстав вважати «Нове пінхуа з історії усіх П'яти династій» зразком фольклорної творчості, оскільки за своїми текстовими характеристиками воно є типовим авторським літературним твором на історичну тематику, під час створення якого широко використовувалися автентичні документальні матеріали.
Слава введення «Нового пінхуа з історії усіх П'яти династій» у науковий обіг належить китайському колекціонерові Цао Юаньчжуну, який у 1901 р. зовсім несподівано знайшов ксилограф цього загубленого й забутого в минулому істориками твору в й книжковій крамниці міста Ханчжоу.[1]
Объяснение:
Войско восставших достигло берегов реки Села возле Апулии, здесь они встретились с войском Красса. Две армии начали битву. Принято считать, что примерная дата битвы при Апулии – весна 71 года до н. э.
В битве при Апулии восставшие рабы полд предводительством Спартака были наголову разбиты римлянами, сам Спартак пал в бою.
Рис. 3. Спартак в бою.
Основными причинами поражения стали:
разобщённость в стане восставших;
отсутствие ясных целей у руководителей восстания;
неоднородная составляющая состава войск повстанцев;
несогласованность тактических действий спартаковской армии.
Итоги восстания
Восстание рабов под руководством Спартака затронуло все слои населения Италии. Итогами восстания стали:
население Италии потеряло почти 150 тысяч человек;
практически все крупные города были разрушены, а поля сожжены или вытоптаны;
испуганные рабовладельцы перестали покупать рабов на рынках;
землевладельцы стали сдавать участки в аренду.
После подавления восстания рабовладельцы были вынуждены пойти на ряд уступок:
раб имеет право на жизнь;
раб имеет право на своё имущество;
содержание рабов улучшилось.
Значение восстания рабов под предводительством Спартака состоит ещё и в том, что восстание привело к полному изменению аппарата управления государством, приведя к власти триумвират консулов
Объяснение: