Завдання 2.
Прочитайте судження дослідника і виконайте завдання:
«Соціально-економічні перетворення кінця ХІХ — початку ХХ ст. призвели до загальної кризи класичного мистецтва. Це, в свою чергу, обумовило становлення двох культурних феноменів: масової культури, як культури для широких верств населення, та модернізму, як напрямку в розвитку мистецтва, який протиставив себе загальнодоступності та демократичності. З початку свого виникнення масова культура розглядалась як негативне явище в суспільстві, яке не має ані художнього, ані естетичного змісту» (А. Данилюк).
Запитання :
1. Які причини появи масової культури?
2. Чому автор протиставляє «масове мистецтво» та «модернізм»?
3. Чому на етапі зародження масова культура розглядалася сучасниками як негативне явище у суспільстві ХІХ ст.?
кістками, і зруйнує, перетворить на друзки й порох цей зал і цю будівлю, в якій так багато вина, жінок, музики і розпусти».
1. Про яку подію згадується у спогадах?
2. Чому автор так детально описав свої емоції від побаченого?
Вони насамперед пов’язані з діяльністю приїжджих європейських будівничих (перед початком XVII ст. майже виключно італійців), які надали мурованій архітектурі українських земель яскраво виражених рис пізньоренесансного будівництва, здебільшого у його північноіталійському провінційному варіанті. Від другої половини XVI ст. залишки готики виступають хіба що у вигляді рудиментів, а від початку наступного століття на українському ґрунті постають перші споруди новітнього барокового стилю. Відповідно найновіші європейські системи поширюються також в містобудуванні та оборонній архітектурі.
Діяльність будівничих італійського походження розпочав згадуваний в актах львівського міського архіву, починаючи від 1543 р., невідомий за прізвищем майстер Петро, який, за свідченням магістрату м. Бистриця в Трансільванії з 1561 р., походив з Луґано 1.
Саме він став першим з численної групи північноіталійських будівничих, які почали з’являтися на львівському ґрунті вже у другій половині століття й виступають в документах міського архіву ще з-перед кінця 50-х рр. їхній приплив до Львова значно зростає від 1560-х рр., а вершина цього процесу припадає на 1580-ті рр., коли у місті у 1585 р. прийняли міське право одразу три італійських і п’ять неіталійського походження будівничих.
Здебільшого ці майстри були земляками Петра Італійця з нинішнього італошвейцарського пограниччя, проте окремі походили з інших реґіонів, як, наприклад, Рох Шафранець з Венеції або чи не найвидатніший серед них — Павло з Рима. Нерідко до Львова італійські будівничі потрапляли через Краків, так само часто Львів служив для них важливим пунктом у дальшому просуванні на схід.
Причиной разделения христианской церкви на католическую и православную стали богословские, политические и административные противоречия между бывшими Восточной и Западной римскими империями. Папа Лев и Патриарх Михаил Керулларий, не найдя понимания между собой, в 1054 году предали друг друга анафеме, чем положили конец единству (хотя бы формальному) церкви.
Приведем некоторые противоречия:
1.Главенство в Церкви – Папа (на западе), Христос (на востоке).
2. Разные формулировки Символа веры («Филиокве»).
3. Обязательное безбрачие духовенства на западе.
4. Совершение литургии на квасном или пресном хлебе.
Непонимание сторон усугублялось личными амбициями сторон и языковыми ошибками – при некачественном переводе с греческого на латынь смысл многих богословских терминов менялся, что приводило к взаимным обвинениям в ереси.
Не забудь поставить " " и оценить ответ :)