Напишите уравнения реакций, с которых можно осуществить следующие превращения : а) co2-caco3-ca(hco3)-co2-co; б)c-co2-na2co3-baco3-co2
для реакций обмена запишите ионные уравнения. в уравнениях окислительно-восстановительных реакций расставьте коэффициенты методом электронного , укажите окислители и восстановители.
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Объяснение:
1) В исходном растворе массой 155 г содержится 55 г сульфата меди и 100 г воды.
2) Если после охлаждения в осадок выпало 53,6 г сульфата меди, то в растворе её осталось:
m(Cu(SO₄)₂) = 55 - 53,6 = 1,4 г
3) Но с выпадением осадка уменьшилась и масса раствора и она стала:
m(p-p) = 155 - 53,6 = 101,4 г
4) Массовую долю растворенного вещества в растворе вычисляют по формуле:
ω = m(Cu(SO₄)₂) / m(p-p) = 1,4/101,4 = 0,0138
Данная концентрация выражена в долях единицы. Чтобы выразить её в процентах, нужно данное значение умножить на 100%.
Значит, концентрация равна 1,38%
ответ: 1,38%